ЗНОЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
зазно́бка «друга жінка в чоловіка; незаконна жінка, коханка»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. зазно́ба «кохана», давніше «досада, прикрість; обморожене місце» пов’язане з дієсловом зноби́ть «знобити, морозити»;
помилково пов’язувалося (Желтов ФЗ 1876/1, 21) із р. зной «спека» з огляду на [зазно́й, зазно́я] «кохання»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зазно́ба «кохана» | російська |
| зноби́ть «знобити, морозити» | російська |
| зазно́й «кохання» | російська |
| зазно́я «кохання» | російська |
| зной «спека» | ? |
зній «робота в поті чола»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. znój «спека; важка праця», як і р. зной «спека», др. знои «тс.», ч. znoj «тс.; піт», слц. znoj «піт», болг. зной «спека; піт», м. зној «піт», схв. знȏј, слн. znòj «тс.», стсл. знои «спека», походить від псл. *znojь, яке пов’язується з р. знеть «тліти, розпікатись», ч. [zněť] «пекти»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зной «спека; піт» | болгарська |
| знои «тс.» | давньоруська |
| зној «піт» | македонська |
| znój «спека; важка праця» | польська |
| *znojь | праслов’янська |
| зной «спека» | російська |
| знеть «тліти, розпікатись» | російська |
| знȏј | сербохорватська |
| znoj «піт» | словацька |
| znòj «тс.» | словенська |
| знои «спека» | старослов’янська |
| znoj «тс.; піт» | чеська |
| zněť «пекти» | чеська |
піт
псл. potъ «піт», очевидно, результат спрощення давнішого *pok-to-, пов’язаного із *pekti «пекти»;
з формального погляду співвідносне з кімр. poeth «жаркий, гарячий»;
із семантичного погляду можливе порівняння з схв. зно̑j «піт» – р. зной «спека», лит. prãkaitas «піт», kaitulỹs «тс.» поряд з kaĩtinti «нагрівати, розжарювати, розпікати», kaĩsti «нагріватися, пітніти, червоніти, пріти»;
пов’язання з гр. ποταμός «річка» (Wiedemann BB 27, 256), ποτόν «волога, вода», лат. pītuīta «слиз, мокрота, гнійна рідина; нежить», дінд. pithaḥ «вода» (Горяев 277) сумнівне;
р. бр. болг. м. пот, др. потъ, п. ч. слц. pot, вл. слн. pót, схв. по̑т, стсл. потъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́піт
ви́поти
ви́потина
запоти́ти
«вкрити потом»
пітни́й
пітни́к
пітні́ти
пітня́вий
«пітний»
поти́вий
поти́тися
поті́ти
потови́й
пото́виця
«випотина»
пропітні́лий
пропоті́лий
спітні́лий
споті́лий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пот | білоруська |
| пот | болгарська |
| pót | верхньолужицька |
| ποταμός «річка» | грецька |
| ποτόν «волога, вода» | грецька |
| pithaḥ «вода» | давньоіндійська |
| потъ | давньоруська |
| poeth «жаркий, гарячий» | кімрська |
| pītuīta «слиз, мокрота, гнійна рідина; нежить» | латинська |
| prãkaitas «піт» | литовська |
| kaitulỹs «тс.» | литовська |
| kaĩtinti «нагрівати, розжарювати, розпікати» | литовська |
| kaĩsti «нагріватися, пітніти, червоніти, пріти» | литовська |
| пот | македонська |
| pot | польська |
| potъ «піт» | праслов’янська |
| *pekti «пекти» | праслов’янська |
| зной «спека» | російська |
| пот | російська |
| зно̑j «піт» | сербохорватська |
| по̑т | сербохорватська |
| pot | словацька |
| pót | словенська |
| потъ | старослов’янська |
| pot | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України