ЗНАЧЕНИЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ґніт
очевидно, через польське посередництво запозичене з середньоверхньонімецької мови;
свн. knote «потовщення на частинах тіла, нервах, рослинах; вузол, гніт» споріднене з нвн. Knochen «кістка»;
значения «ґніт» набуте, очевидно, вже в польській мові внаслідок розширення значення німецького слова, яке стосувалось лише певного виду ґнотів (пор. нвн. Knoten «ґніт гірничої лампи»);
р. [гнот, кнот], бр. кнот, п. knot «тс.», [knoty] «головки льону, конопель», ч. knot «гніт; тампон з марлі; вузол», слц. knôt «гніт; тампон»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гніт
гнот
ґнот
гнота́р
«виготовлювач ґнотів»
ґнота́р
«тс.»
гноття́
«лахміття, манаття»
ґно́ття
«тс.»
кгнотъ
«гніт»
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кнот | білоруська |
| Knochen «кістка» | нововерхньонімецька |
| knot «тс.» | польська |
| knote «потовщення на частинах тіла, нервах, рослинах; вузол, гніт» | середньоверхньнімецька |
| knôt «гніт; тампон» | словацька |
| кнот | українська |
| knoty «головки льону, конопель» | українська |
| knot «гніт; тампон з марлі; вузол» | чеська |
| значения «ґніт» | ? |
| гнот | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України