ЗНАКОМИТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
знакоми́тий «помітний, відомий»
запозичення з польської мови;
п. znakomity, як і др. знакомитыи «близький», утворене від znakomy (др. знакомъ), тобто «відмічений певним знаком, виділений серед інших»;
р. [знакоми́тый] «привітний, ласкавий», бр. [знакаміты] «знаменитий»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| знакаміты «знаменитий» | білоруська |
| знакомитыи «близький» | давньоруська |
| знакомъ | давньоруська |
| znakomity | польська |
| znakomy | польська |
| знакоми́тый «привітний, ласкавий» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України