ЗНАДОБИ — ЕТИМОЛОГІЯ
на́дібок «придатний для чогось кусок дерева чи заліза; господарська річ»
похідне утворення від псл. na době, яке складається з прийменника na «на» та іменника doba «придатність, користь»;
р. [на́добень] «необхідна дома річ, необхідна людина», бр. надо́ба «начиння», др. надобѣ «треба, потрібно», ч. nádoba «начиння; посуд», вл. nadoba «начиння; меблі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зна́діб
«інструмент; речовина; цілющі засоби; (мн.) матеріал (для публікації)»
знаді́б'я
«інструменти; цілющі засоби»
(зб.)
зна́дібки
«матеріали (для публікації)»
(зменш.)
знаді́бний
«придатний»
зна́доб
«інструмент»
знадо́б'я
«снаряд, пристрій»
зна́доба
«потреба»
знадоби́ти
«пристосувати; обладнати»
знадоби́тися
«стати потрібним, пригодитися»
знадо́бок
«нагода; інструмент; матеріал»
наді́б'є
«начиння»
наді́б'я
«речі, майно»
наді́бний
«потрібний Ж; придатний ВеУг»
на́доба
«потреба, необхідність»
надоби́тися
«бути угодним; виявитись можливим, бути придатним Ж»
надо́бно
«потрібно»
на́добок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| надо́ба «начиння» | білоруська |
| nadoba «начиння; меблі» | верхньолужицька |
| надобѣ «треба, потрібно» | давньоруська |
| na době | праслов’янська |
| na «на» | праслов’янська |
| doba «придатність, користь» | праслов’янська |
| на́добень «необхідна дома річ, необхідна людина» | російська |
| nádoba «начиння; посуд» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України