ЗМИЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
мили́ти «вводити в оману; турбувати Ж; втікати О»
псл. [myliti] етимологічно неясне;
здебільшого зіставляється з лтс. muldêt «говорити нісенітницю», лит. mùldyti «помилятися», mẽlas «брехня»;
думка про запозичення в українську мову з польської (Brückner 350) викликає сумнів;
р. [мы́лить] «бентежити», бр. мыля́ць «ворушити», [мыли́цьца] «помилятися», п. вл. mylić «обманювати», ч. mýlit, слц. mýliť, нл. moliś «ТС.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
змили́ти
«помилитися; обманути»
зми́лка
«помилка»
зми́льний
«хибний, невірний»
мила́ти
«мотати, крутити»
мили́тися
«помилятися»
ми́лка
«помилка»
ми́лок
«тс.»
ми́льний
«помилковий»
необми́льний
неоми́льний
«безпомилковий»
непоми́лешний
непоми́льний
«тс.»
о́бмил
«помилка; огріх у сівбі»
обми́ла
«помилка»
обмили́тися
«помилитися»
о́бмилка
обми́лний
«облудний, помилковий»
о́бмилок
«тс.»
омили́ти
«ввести в оману»
оми́лка
«помилка»
оми́льний
«помилковий»
поми́лешно
«помилково»
помили́тися
помилка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мыля́ць «ворушити» | білоруська |
| mylić «обманювати» | верхньолужицька |
| muldêt «говорити нісенітницю» | латиська |
| mùldyti «помилятися» | литовська |
| moliś «ТС.» | нижньолужицька |
| mylić «обманювати» | польська |
| myliti | праслов’янська |
| мы́лить «бентежити» | російська |
| mýliť | словацька |
| мыли́цьца «помилятися» | українська |
| mýlit | чеська |
| mẽlas «брехня» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України