ЗМАГАЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
змага́ти «брати гору, перемагати; [спрямовувати, спонукати МСБГ]»
псл. sъmagati «долати», vъzаgati;
пов’язане з *mogti в його первісному значенні «діяти силою, тягти»;
бр. змага́ць «перемагати», п. zmagać, ч. zmáhati «переборювати, осилювати, справлятися з чимось», слц. zmáhať sa «розростатися, міцніти», слн. zmágati «перемагати», стсл. възмагати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
збага́тися
змаг
зма́га
«змагання»
змага́льний
змага́льник
«суперник, борець»
змага́ння
змага́тися
«боротися; [прагнути]»
змага́ч
змагли́вий
змагови́й
змагу́н
зма́жка
«суперечка, сварка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
змага́ць «перемагати» | білоруська |
zmagać | польська |
sъmagati «долати» | праслов’янська |
vъzаgati | праслов’янська |
*mogti «діяти силою, тягти» | праслов’янська |
zmáhať sa «розростатися, міцніти» | словацька |
zmágati «перемагати» | словенська |
възмагати «тс.» | старослов’янська |
zmáhati «переборювати, осилювати, справлятися з чимось» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України