ЗЛЮТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
лютува́ти «паяти» (техн. заст.)
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
нвн. löten, свн. lœten «паяти» є похідним від свн. lōt «свинець (нвн. Lot «сплав металів для паяння»);
бр. літава́ць «паяти», п. lutować, litować, ч. letovati, слц. letovat’, вл. letować «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відлютува́ти
«відпаяти»
злютува́ти
«скріпити, спаяні»
розлютува́тися
«розпаятися»
улютува́ти
«впаяти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| літава́ць «паяти» | білоруська |
| letować «тс.» | верхньолужицька |
| löten | нововерхньонімецька |
| Lot | нововерхньонімецька |
| lutować | польська |
| litować | польська |
| lœten «паяти» | середньоверхньнімецька |
| lōt «свинець (нвн. Lot «сплав металів для паяння» | середньоверхньнімецька |
| letovat' | словацька |
| letovati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України