ЗИРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
зи́рити
виникло спочатку як ітеративна форма *зира́ти, в якій з’явилось кінцеве -ити, очевидно, за моделлю ши́рити, втихоми́рити та ін;
р. [зи́рить], бр. зіркḷ: – пов’язане із зріти ‹зьрѣти «бачити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
визира́ти
зир
зирк
зи́ркати
зирки́й
зиркли́вий
зи́рко
«зірко»
зирни́ця
«зіниця»
назира́ти
на́зирком
на́зирцем
на́зирці
обзиря́ти
позира́ти
по́зирк
по́зирці
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зірк | білоруська |
| зи́рить | російська |
пазору́чити «позирати, наглядати, пильнувати»
очевидно, результат контамінації слів па́зи́ти «тс.» і [позорува́ти], пов’язаного із [зи́рити] (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́зи́ти «тс.» | українська |
| позорува́ти | українська |
| зи́рити | українська |
у́зир «тло»
префіксальне утворення від основи дієслова зи́рити (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зи́рити | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України