ЗИЗА — ЕТИМОЛОГІЯ

бокози́йник «косоокий»

складне утворення, першою частиною якого є основа бок- «вбік», а другою – не зовсім ясний елемент, пов’язаний або з псл. zij-ati «зяяти» (пор. схв. зùjапи «видивлятися, ловити ґав»), або з зиз, зи́зий «косоокий»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zij-ati «зяяти» (пор. схв. зùjапи «видивлятися, ловити ґав») праслов’янська
бок- «вбік» ?
зиз ?
зи́зий «косоокий» ?

зиз «косоокість»

запозичення з польської мови;
п. zyz, zez «косоокість» від давнішого zez «шістка в кістковій грі» походить від нім. Sechs (двн. sëhs) «шість», спорідненого з гот. saíhs, лат. sex, псл. šestь, укр. шість;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дзи́зом дивитися «вовком дивитися»
зиза́тий
зи́зий
зи́зом
зизува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
saíhs готська
sëhs давньоверхньонімецька
sex латинська
Sechs «шість» (двн. sëhs) німецька
zyz польська
zez «косоокість» польська
šestь праслов’янська
шість українська

сизоо́кий «косоокий, різноокий»«сіроокий» (тлумачення у Грінченка та ін. не відповідає ілюстраціям)

результат видозміни форми [зизоо́кий] «тс.» і заміщення деетимологізованої основи зи́зий фонетично подібною основою си́зий;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зизоо́кий «тс.» українська
зи́зий українська
си́зий українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України