ЗЕМЛЯНКАХ — ЕТИМОЛОГІЯ

земля́

(зоол.) часникова жаба;
[картопля;
вірьовка біля сохи Я;
суниці лісові, Fragaria vesca L. Mak]», [земля́ник] (орн.) «червоношийка, Lusciola rubecula» Ж, земляни́н «селянин; [земляк; землевласник Ж]», земля́цтво, [земни́к] «погріб, підвал» Ж, зе́мство, [зю́ма] (дит.) «долівка» ЛЧерк, Л, земе́льний, [землева́тий] «землистий» Ж, [землени́стий] Ж, земли́стий, земляни́й, [земля́стий] «землистий» Я, земни́й, зе́мський, зе́мно «низько», безземе́лля, безземе́льний, дозе́мний, зазе́млення, зазе́млювач, заземли́ти, зазе́млювати, назе́мний, [надзе́мка] «міська залізниця», надзе́мний, підземе́лля, [підземе́льниця] «метро», підзе́мка, підзе́мник, підзе́мний, [по́зе́м] «обрій, горизонт», позе́мка, позе́мок, [позе́мниця] «ватерпас» Ж, [поземе́лля] «місцевість, дільниця, територія», [по́землє] «тс.», поземе́льний Ж, позе́мий, позе́мний, поземе́льне, позазе́мний, понадзе́мний, попідзе́мний, призе́млення, призе́мленість, призе́мний, при́земок, призе́мистий, призе́мкуватий, приземли́ти;
псл. *zemja;
споріднене з лит. žẽmė «земля», žẽmas «низький», лтс. zeme «земля», zems «низький», прус. same, semme «земля», semmai «низький», лат. humus «земля», дперс. zām-, ав. za, род. в. zəmō, гр. χϑών «тс.», χαμαί «на землі», χαμηλός «низький», хет. tekan «земля», тох. А tkam, тох. В kem, дінд. kṣāḥ, місц. в. kṣā́mi «тс.», іє. *g̑hđem, *g̑hđom «земля»;
р. земля́, бр. зямля́, др. земля, земя, п. ziemia, ч. země, слц. zem, вл. zemica, zemja, нл. zemja, полаб. ziḿa, болг. земя́, м. земја, земјиште, схв. зèмља, слн. zémlja, стсл. земга, землга;
Фонетичні та словотвірні варіанти

земе́льних «тс.»
зе́ме́ць «землевласник»
земляк «односелець; [(зоол.) часникова жаба; (бот.) соняшник бульбистий, Helianthus tuberosus L. Mak; картопля, Solanum tuberosum L. Mak]»
земля́нка «приміщення в землі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
za авестійська
zəmō авестійська
зямля́ білоруська
земя́ болгарська
zemica верхньолужицька
zemja верхньолужицька
χϑών «тс.» грецька
χαμαί «на землі» грецька
χαμηλός «низький» грецька
kṣāḥ давньоіндійська
kṣā́mi «тс.» давньоіндійська
zām- давньоперська
земля давньоруська
земя давньоруська
*g̑hđem індоєвропейська
*g̑hđom «земля» індоєвропейська
humus «земля» латинська
zeme «земля» латиська
zems «низький» латиська
žẽmė «земля» литовська
žẽmas «низький» литовська
земја македонська
земјиште македонська
zemja нижньолужицька
ziḿa полабська
ziemia польська
*zemja праслов’янська
same прусська
semme «земля» прусська
semmai «низький» прусська
земля́ російська
зèмља сербохорватська
zem словацька
zémlja словенська
земга старослов’янська
землга старослов’янська
tkam тохарська А
kem тохарська В
tekan «земля» хетська
země чеська

позьомка «суниці лісові, Fragaria vesca L.» (бот.)

запозичення з польської мови;
п. poziomka «суниці», ст. poziemka «тс.» утворене з прийменника po «по» та основи іменника ziemia «земля»;
така назва суниці зумовлена тим, що спілі ягоди її часто лежать майже на землі;
пор. інші назви суниці: укр. [земля́нка, земляни́ка], р. земляни́ка, нім. Erdbeere (Erde «земля», Beere «ягода»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

пазьомка
поземка
позьо́нки «порічки, Ribes rubrum L.»
позюмка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Erdbeere німецька
Erde німецька
Beere німецька
poziomka «суниці» польська
po «по» польська
ziemia «земля» польська
земляни́ка російська
земля́нка українська
земляни́ка українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України