ЗЕМЛЯНИКА — ЕТИМОЛОГІЯ

суни́ці «Fragaria L.» (бот.)

псл. *sǫnica, утворене за допомогою префікса sǫ- «су-» від nicь «обернений униз», nіknǫti «никнути, схилятися додолу, нахилятися» (букв. «поникла, нахилена до землі ягода»);
пор. інші назви суниці [поземка, позьомка, землянка, земляника] Mak, а також р. земляни́ка, п. poziomka, схв. [jaгода-поземљух(ш)а, поземљух(ш)а], зумовлені тим, що її плоди никнуть до землі;
менш імовірним є зв’язок з дінд. śōṇaḥ «червоний», śōṇitam «кров, смола дерева» (Потебня РФВ 1885/4, 283; Rozwadowski RO 1, 94; Schuster-Šewc 1378; Petersson PBrB 40, 87);
недостатньо обґрунтовані інші етимології: виведення з *samonika, зіставлюваного з р. сам і возни́кнуть «виникнути», букв. «яка сама виникає» (Преобр. І 607);
зіставлення з лтс. sûna(s) «мох», sûnûkslis «наривчик, пузирчик», букв. «ягода, що росте в моху» (Endzelin RSl 10, 221; Schuster-Šewc ZfSl 1961/3, 380), з гр. ϰύων«собака», лтс. suns «тс.», р. су́ка «сука», букв. «собача ягода» (Погодин Следы 274–275; Schrader Reallexikon I 85), з дінд. śunám «ріст, процвітання», лит. šaũnas «славний, доблесний», šaunùs «тс.» (Iljinskij PF 13, 503–504);
р. [суни́ца (суни́ка)] «суниці» (з бр.?), бр. суні́цы, суні́ца, п. [sunica, sumnica, sonica, sonycia], нл. sunica, полаб. saunaićă «тс.», болг. [зу́ница] «малина», схв. су̀ница «тс.», [сунице] «суниці лісові»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сониця
сонни́ця
сунєчник «тс.»
суниня «суниці лісові, Fragaria vesca L.»
суни́ця
суничкова́тий (у сполуці [суничкова́та конюши́на] «конюшина суницевидна, Trifolium fragiferum L.»)
суни́чник
суни́чник «тс.; ділянка землі, на якій ростуть суниці»
сунишник
суні́шник
шуни́ця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
суні́цы білоруська
зу́ница «малина» болгарська
ϰύων «собака» грецька
śōṇaḥ «червоний» давньоіндійська
śunám «ріст, процвітання» давньоіндійська
sûna(s) «мох» латиська
suns «тс.» латиська
šaũnas «славний, доблесний» литовська
sunica нижньолужицька
saunaićă «тс.» полабська
poziomka польська
sunica польська
sumnica польська
sonica польська
sonycia польська
*sǫnica праслов’янська
земляни́ка російська
сам «виникнути» російська
возни́кнуть «виникнути» російська
су́ка «сука» російська
суни́ца «суниці» (суни́ка)] (з бр.?) російська
jaгода-поземљух(ш)а сербохорватська
поземљух(ш)а сербохорватська
су̀ница «тс.» сербохорватська
суні́ца українська
сунице «суниці лісові» українська
sǫ- «су-» ?
nicь «обернений униз» ?
nіknǫti «никнути, схилятися додолу, нахилятися» (букв. «поникла, нахилена до землі ягода») ?
інші ?
śōṇitam «кров, смола дерева» ?
*samonika ?
sûnûkslis «наривчик, пузирчик» ?
šaunùs «тс.» ?

позьомка «суниці лісові, Fragaria vesca L.» (бот.)

запозичення з польської мови;
п. poziomka «суниці», ст. poziemka «тс.» утворене з прийменника po «по» та основи іменника ziemia «земля»;
така назва суниці зумовлена тим, що спілі ягоди її часто лежать майже на землі;
пор. інші назви суниці: укр. [земля́нка, земляни́ка], р. земляни́ка, нім. Erdbeere (Erde «земля», Beere «ягода»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

пазьомка
поземка
позьо́нки «порічки, Ribes rubrum L.»
позюмка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Erdbeere німецька
Erde німецька
Beere німецька
poziomka «суниці» польська
po «по» польська
ziemia «земля» польська
земляни́ка російська
земля́нка українська
земляни́ка українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України