ЗДРИГАТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
дри́ґа́ти «робити швидкі рухи ногами, судорожно пересмикуватися»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. drygać «підскакувати, брикати; тремтіти, труситися; боятися, тривожитися» відповідає укр. дрижа́ти, здрига́тися;
р. дры́гать, бр. дры́гаць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дриґ
(виг.)
дри́ґа
«той, хто дриґає ногами»
дри́ґавка
«кермо»
дриґа́йло
«тс.»
дри́га́ти
«тс.»
дри́ґа́тися
дри́ґнути
«вмерти»
дриґотли́вий
«холодний»
(про погоду)
дриґу́лька
«рух ногами, ніби у танці»
подри́ґус
(у виразі вклонитися з подриґусом «розшаркатися з викрутасами»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дры́гаць | білоруська |
| drygać «підскакувати, брикати; тремтіти, труситися; боятися, тривожитися» | польська |
| дры́гать | російська |
| дрижа́ти | українська |
| здрига́тися | ? |
дрижа́ти
псл. drъžati (‹ *drъžeti), *drъgati, drygati;
споріднене з лит. drugys «пропасниця» лтс. drudzis «(холодна) пропасниця», можливо, також з прус. drogis «очерет», свн. turc «хитання, падання», нвн. torkeln «хитатися»;
іє. *dhreugh- «дрижати»;
р. дрожа́ть, дро́гнуть, бр. дрыжа́ць, дрыгаце́ць.п. drżeć, drgać, drygać, ч. drhati, слц. drhnuť, вл. ržeć, нл. (d)ržaś, žaś, полаб. dråže, схв. дрхтати «тремтіти», слн. drgetáti, drhtéti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дpéгот
дрегота́
дреготі́ти
дриголі́ти
дригоні́ти
дриго́та́
дриго́ти
дриготі́ти
дригулі́ти
дриж
дри́жа́
дри́жавка
дрижа́к
дрижаки́
дрижа́чий
дри́жик
«тремтіння»
дрижки́й
дріго́та́
дріготі́ти
дрігті́ти
дріж
дріжаки́
дріжа́ти
дрога́ти
дро́гка
«грузько»
дрого́та́
дрож
дрожа́ти
дрождж
дрощ
здриг
здрига́тися
здри́ги
здри́гливий
здріга́тися
здріжа́тися
«затремтіти»
здрогну́тися
продро́глий
продро́гнути
продрогти́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дрыжа́ць | білоруська |
| ržeć | верхньолужицька |
| *dhreugh- «дрижати» | індоєвропейська |
| drudzis «(холодна) пропасниця» | латиська |
| drugys «пропасниця» | литовська |
| torkeln «хитатися» | нововерхньонімецька |
| dråže | полабська |
| drъžati (‹ *drъžeti) | праслов’янська |
| drogis «очерет» | прусська |
| дрожа́ть | російська |
| дрхтати «тремтіти» | сербохорватська |
| turc «хитання, падання» | середньоверхньнімецька |
| drhnuť | словацька |
| drgetáti | словенська |
| drhtéti | словенська |
| дро́гнуть | українська |
| drhati | чеська |
| *drъgati | ? |
| drygati | ? |
| drżeć | ? |
| drgać | ? |
| drygać | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України