ЗДОХЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
здиха́ти «гинути (про тварин); [зітхати]»
псл. izdyxati «видихати; робити останній видих», vъzdyxati, очевидно, «робити вдих і видих», утворені від дієслова dyxati «дихати» за допомогою префіксів iz- «з-, ви-» і vъz- «уз-, з»;
р. издыха́ть (із цсл.?), вздыха́ть, бр. здыха́ць «гинути», уздыха́ць «зітхати», др. издыхати, въздыхати, п. zdychać, wzdychać, ч. zdechnouti «здохнути», vzdychati «зітхати», слц. zdochnúť, vzdychať, вл. zdychować «зітхати», болг. възди́шам «зітхаю», схв. ùздисати, ùздишēм «помирати», ỳздисати, ỳздишēм «зітхати», слн. izdíhniti «померти», стсл. издыхати, въздыхати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
здих
«здихання, загибель; здохлятина (про набридлу худобину) Me»
(лайл.)
здиха́нка
«зітхання»
здихля́
«слаба, хвороблива істота»
здихля́чина
«здохлятина»
здихну́ти
«зітхнути»
здох
«здихання, загибель»
здохлени́на
«здохлятина»
здо́хлий
здохли́на
«тс.»
здохля́к
«тс.; ледве жива, хвороблива істота»
здохля́ка
«тс.»
здохля́тина
здохля́че
(зб.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| здыха́ць «гинути» | білоруська |
| уздыха́ць «зітхати» | білоруська |
| възди́шам «зітхаю» | болгарська |
| zdychować «зітхати» | верхньолужицька |
| издыхати | давньоруська |
| въздыхати | давньоруська |
| zdychać | польська |
| wzdychać | польська |
| izdyxati «видихати; робити останній видих» | праслов’янська |
| vъzdyxati | праслов’янська |
| dyxati | праслов’янська |
| издыха́ть (із цсл.?) | російська |
| вздыха́ть | російська |
| ùздисати | сербохорватська |
| zdochnúť | словацька |
| vzdychať | словацька |
| izdíhniti «померти» | словенська |
| издыхати | старослов’янська |
| въздыхати | старослов’янська |
| ùздишēм «помирати» | українська |
| ỳздисати | українська |
| ỳздишēм «зітхати» | українська |
| zdechnouti «здохнути»«зітхати» | чеська |
| vzdychati «здохнути»«зітхати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України