ЗДОРОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
здоро́вий
зіставлення псл. *dorv- з дінд. dharúṇaḥ «той, що підтримує», dhārayati «тримає, несе, підпирає» (Mikl. EW 49; Meillet Études 88; Ernout–Meillet 409) сумнівне;
виводиться також від псл. *sorvъ (як спорідненого з лат. salvus «цілий, здоровий», дінд. sárvaḥ «цілий»), що змінилося в *srov- ›strov-, zdrov-, *srav-›sdrav(Ondruš Slavica 1, 34–42; JČ 9, 148; Machek ESJČ 713);
остаточно не з’ясоване;
припускається псл. *sъdorvъ, як утворене з компонентів sъ-, спорідненого з дінд. su- «добрий», ав. hu-, гал. дірл. su-, so-, гр. ὑ-(γιής) «тс.», і *dorv-, пов’язаного чергуванням голосних з *dervo «дерево»;
таким чином, первісне значення – «з доброго дерева» (Критенко Вступ 556; Шанский ЭСРЯ II 6, 82; Фасмер–Трубачев II 90; Преобр. І 247–248; Brückner 650; БЕР І 627– 628; Skok III 646; Berп. I 214; Trautmann 53; Зализняк ВСЯ 6, 36);
р. здоро́вый, бр. здаро́вы, др. здоровыи, съдоровье, п. zdrowy, ч. слц. zdravý, вл. нл. strowy, болг. м. здрав, схв. здрȁв, слн. zdràv, стсл. здравъ, съдравъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безздоро́вʼя
заздоро́вний
занездоро́ві́ти
здорівник
здоро́в
здоро́в'я
здоров'як
здорова трава
«звіробій звичайний, Hypericum perforatum L.»
(бот.)
здорова́й
здорова́ль
здорова́нь
здорове́га
здорове́ць
здорови́ла
здорови́ло
здорови́ти
«оздоровляти»
здоро́вити
здоро́витися
здоро́вість
здорові́ти
здорові́шати
здоро́вкатися
здоровко́
здоровкова́тий
«кремезний»
здоро́вкуватий
«сильний, бадьооий, здоровий»
здоро́вний
(молебень)]
здоровник
«тс.; підлісник європейський, Sanicula europaea L.»
здорово́
«сильно; дуже»
здо́рово
здорову́ля
«висока жінка»
нездоро́вʼя
нездоро́витися
нездоро́вкуватий
«хворобливий»
оздорови́ти
оздорові́ти
оздоро́влювати
оздоровля́ти
оздоро́вний
оздоро́вниця
оздоро́вчий
поздоро́ви́тися
поздоро́вкати
поздоро́влення
поздоровля́ти
поздоро́вний
поздоро́вний
поздоро́вник
прездоро́вий
уздорови́ти
уздоровля́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hu- | авестійська |
| здаро́вы | білоруська |
| здрав | болгарська |
| strowy | верхньолужицька |
| su- | галльська |
| ὑ-(γιής) «тс.» | грецька |
| dharúṇaḥ «той, що підтримує» | давньоіндійська |
| dhārayati «тримає, несе, підпирає» | давньоіндійська |
| sárvaḥ «цілий» | давньоіндійська |
| su- «добрий» | давньоіндійська |
| su- | давньоірландська |
| здоровыи | давньоруська |
| съдоровье | давньоруська |
| salvus | латинська |
| здрав | македонська |
| strowy | нижньолужицька |
| zdrowy | польська |
| *dorv- | праслов’янська |
| *sorvъ (як спорідненого з лат. salvus «цілий, здоровий», дінд. sárvaḥ «цілий») | праслов’янська |
| *srov- | праслов’янська |
| *srav- | праслов’янська |
| sdrav | праслов’янська |
| *sъdorvъ | праслов’янська |
| *dorv- | праслов’янська |
| *dervo «дерево» | праслов’янська |
| здоро́вый | російська |
| здрȁв | сербохорватська |
| zdravý | словацька |
| zdràv | словенська |
| здравъ | старослов’янська |
| съдравъ | старослов’янська |
| zdravý | чеська |
де́рти «розривати на шматки; зривати; дряпати; брати зайве, грабувати; карати биттям; поквапно втікати»
псл. *derti, *dьrǫ i dьrati, derǫ;
споріднене з лит. dìrti «здирати; бити», лтс. dìrât «здирати шкіру», гр. δέρω, аорист ἐδάρην «тс.», дінд. dṛṇáti «тріскається, розколюється», ав. dar- «колоти», кімр. darn «шматок, частина», гот. distairan «розривати», дангл. teran «тс.», двн. zẹrren «руйнувати», нвн. zerren «шарпати, рвати», Zorn «гнів, лють», алб. djerr «знищую, гублю»;
іє. *der- «тріскатися; роздирати»;
значення «швидко побігти» у де́рнути (пор. також р. драть «бігти», удира́ть, п. [drzeć] «швидко бігти», ч. [dere] «біжить», [zdírat] «утікати», слн. dréti «бігти» і под.), можливо, є вторинним, пор. н. abhauen «утекти», ausreissen «тс.», проте не можна відкидати припущення про зв’язок з дінд. drāti «біжить, поспішає», гр. διδρασκω, δραναι «бігти»;
р. драть, деру́, бр. дзе́рці, др. дьра́ти, дьрнути, п. drzeć, ч. dráti, dříti, слц. drieť, вл. drěć, нл. drěś, полаб. derĕ, болг. дера́, м. дере, схв. дéрати, drijèti, слн. dréti, dêrem, стсл. дьрати, дерѫ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вди́рливий
«причіпливий»
ви́дерство
«здирство»
ви́дертус
«здирця»
ви́дерця
«тс.»
видира́ти
дери́га
«грабіжник»
дери́нник
«ожина сиза, Rubus caesius L.»
(бот.)
дері́зний
«задерикуватий»
дері́й
«грабіжник, шкуродер; напилок»
дері́ння
«ганчір’я»
дерка́ч
«стертий віник»
дерка́читися
«стиратися»
(про віник)
деркачува́ти
«бити деркачем»
дерки́й
«шерехатий»
дерлю́га
«ганчірка»
дермо́
«груба тканина»
дерни́ця
«дошка»
дерну́ти
«рвонути; взяти зайве; швидко побігти»
дерону́ти
«тс.»
дерри́на
«чагарник з колючих кущів»
де́ртися
«розриватися; забиратися високо; [горланити]»
де́рти́ця
«тонка дошка»
де́рти́чний
«зроблений з дертиці»
дертки́й
дерть
«борошно грубого млива»
дертя́ний
«зроблений з дерті»
деру́н
«грабіжник; хабарник; чесальник вовни; [(іхт.) йорж Ва; окунь Mo]»
деруни́
«оладки з сирої тертої картоплі»
деру́ха
«батоги квасолі»
деручки́й
дра́ка
«бійка»
дра́ло
«грабіжник»
дра́ля
«жінка, що скубе пір’я»
дра́нець
«обшарпанець»
дранє́
«дертий луб для плетіння кошиків»
дра́ний
дра́ник
«картопляник»
дра́нина
«цілина»
драни́ця
«дощечка»
драничи́на
«тс.»
дра́нка
«тонка дощечка, драниця; подерта, зношена одежина; [обшарпана жінка; їжа з запеченої тертої картоплі ЛексПол]»
дранка́вий
дранкува́ти
«покривати дранкою»
драння́
дрант
«лахміття»
дранта́вий
«подертий»
дранти́вий
«тс.»
дранти́на
«ганчірка; [подерта одежина Ж]»
дрантю́х
«подертий мішок»
дра́нтя
«тс.»
дрань
«тс. ВеНЗн; драниця»
дрань
«лахміття; драниці»
дра́нька
«драниця»
драта
«гноблення, побори»
дра́ти
«розривати на шматки, дерти; здирати, грабувати; дряпати; швидко бігти; [піднімати цілину; переробляти зерно на крупу; терти сиру картоплю ЛексПол]»
драч
«задерика»
дра́ча
«здирство, хабарництво; [здирник, хабарник Бі]»
драчи́нє
«тирса»
дра́чка
«лісопилка; дошка; сварка; задерика Ж]»
дра́чний
«хворий (зуб)»
дря́ний
«пошматований»
дрянь
«драниця»
дьор
(у виразі дати дьору «втекти»)
заде́ра
«тріска»
задера́ка
«задерикувата людина»
задера́чка
«задирка коло нігтя»
задери́жка
«запал»
задери́ка
задерикуватий
задері́й
за́дерки
«тс.»
зади́ра
задира́ка
«тс.»
задира́куватий
задира́ти
зади́рга
зади́рґа
«тс.»
задири́куватий
зади́ристий
зади́ришка
«тс.; задерикувата людина»
за́ди́рка
«задерта шкірочка коло нігтя; задерте місце; [сварка]»
зади́ркуватий
зади́рливий
зади́рчастий
«який має задирки»
за́дра
«подряпина»
задьо́р
«причина сварки, бійки»
задьо́ра
«задирака»
задьо́рний
«задирливий»
зде́рка
«гольян, Leuciscus phoxinus»
(іхт.)
здертя́
здира́льний
здира́льник
здира́ти
здира́ч
зди́ркуватий
зди́рник
зди́рок
«жир на внутрішньому боці здертої шкіри»
зди́рственно
зди́рство
зди́рський
зди́рця
зди́рщик
зди́рщина
здір
«нутряне сало»
здранті́ти
навдера́нці
навде́ри
«навтіки»
навди́ранцї
навдьо́ри
«тс.»
нади́ра
«подряпина»
на́дра
«тс.»
обде́рливий
обде́ртус
«обідранець»
обдертю́х
«тс.»
обдира́йло
«грабіжник»
обдира́льний
обдира́ти
обди́рка
обди́рний
обди́рство
обі́дра́нець
одера́чка
«гребінь для розчісування льону»
переди́р
переди́рка
«сварка»
передра́нтус
«обідранець»
передра́чка
«сварка»
пере́дри
(якась хвороба)
підди́р
(гірн.)
піддира́льник
(гірн.)
піддира́ти
«дерти гнізда; брати стільники з вуликів»
піддира́ч
(гірн.)
підди́рка
(гірн.)
подере́ча
«побори, податки»
придира́тися
приди́рливий
проди́рини
«святкування на другий день хрестин»
роздо́р
«розбрат»
роздо́рний
удертя́
«вторгнення»
удьо́рити
«швидко побігти, втекти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dar- «колоти» | авестійська |
| djerr «знищую, гублю» | албанська |
| дзе́рці | білоруська |
| дера́ | болгарська |
| drěć | верхньолужицька |
| distairan «розривати» | готська |
| δέρω | грецька |
| διδρασκω | грецька |
| teran «тс.» | давньоанглійська |
| zẹrren «руйнувати» | давньоверхньонімецька |
| dṛṇáti «тріскається, розколюється» | давньоіндійська |
| drāti «біжить, поспішає» | давньоіндійська |
| дьра́ти | давньоруська |
| *der- «тріскатися; роздирати» | індоєвропейська |
| darn «шматок, частина» | кімрська |
| dìrât «здирати шкіру» | латиська |
| dìrti «здирати; бити» | литовська |
| дере | македонська |
| drěś | нижньолужицька |
| abhauen «утекти» | німецька |
| zerren «шарпати, рвати» | нововерхньонімецька |
| derĕ | полабська |
| drzeć | польська |
| *derti | праслов’янська |
| драть | російська |
| дéрати | сербохорватська |
| drieť | словацька |
| dréti | словенська |
| dêrem | словенська |
| дьрати | старослов’янська |
| деру́ | українська |
| дьрнути | українська |
| дерѫ | українська |
| dráti | чеська |
| dříti | чеська |
| *dьrǫ | ? |
| derǫ | ? |
| ἐδάρην «тс.» | ? |
| Zorn «гнів, лють» | ? |
| де́рнути (пор. також р. драть «бігти», удира́ть, п. [drzeć] «швидко бігти», ч. [dere] «біжить», [zdírat] «утікати», слн. dréti «бігти» і под.) | ? |
| abhauen «утекти» | ? |
| ausreissen «тс.» | ? |
| δραναι «бігти» | ? |
здра́виця
запозичення з російської мови;
р. здравица походить від стсл. здравица, а р. здра́вница утворено від основи стсл. здрав-, що відповідає укр. здоро́вий (див.);
бр. здра́віца;
Фонетичні та словотвірні варіанти
здра́вниця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| здра́віца | білоруська |
| здравица | російська |
| здра́вница | російська |
| здравица | старослов’янська |
| здрав- | старослов’янська |
| здоро́вий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України