ЗДОРОВИМ — ЕТИМОЛОГІЯ

здоро́вий

остаточно не з’ясоване;
припускається псл. *sъdorvъ, як утворене з компонентів sъ-, спорідненого з дінд. su- «добрий», ав. hu-, гал. дірл. su-, so-, гр. ὑ-(γιής) «тс.», і *dorv-, пов’язаного чергуванням голосних з *dervo «дерево»;
таким чином, первісне значення – «з доброго дерева» (Критенко Вступ 556; Шанский ЭСРЯ II 6, 82; Фасмер–Трубачев II 90; Преобр. І 247–248; Brückner 650; БЕР І 627– 628; Skok III 646; Berп. I 214; Trautmann 53; Зализняк ВСЯ 6, 36);
виводиться також від псл. *sorvъ (як спорідненого з лат. salvus «цілий, здоровий», дінд. sárvaḥ «цілий»), що змінилося в *srov- ›strov-, zdrov-, *srav-›sdrav(Ondruš Slavica 1, 34–42; JČ 9, 148; Machek ESJČ 713);
зіставлення псл. *dorv- з дінд. dharúṇaḥ «той, що підтримує», dhārayati «тримає, несе, підпирає» (Mikl. EW 49; Meillet Études 88; Ernout–Meillet 409) сумнівне;
р. здоро́вый, бр. здаро́вы, др. здоровыи, съдоровье, п. zdrowy, ч. слц. zdravý, вл. нл. strowy, болг. м. здрав, схв. здрȁв, слн. zdràv, стсл. здравъ, съдравъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безздоро́вʼя
заздоро́вний
занездоро́ві́ти
здорівник
здоро́в
здоро́в'я
здоров'як
здорова трава «звіробій звичайний, Hypericum perforatum L.» (бот.)
здорова́й
здорова́ль
здорова́нь
здорове́га
здорове́ць
здорови́ла
здорови́ло
здорови́ти «оздоровляти»
здоро́вити
здоро́витися
здоро́вість
здорові́ти
здорові́шати
здоро́вкатися
здоровко́
здоровкова́тий «кремезний»
здоро́вкуватий «сильний, бадьооий, здоровий»
здоро́вний (молебень)]
здоровник «тс.; підлісник європейський, Sanicula europaea L.»
здорово́ «сильно; дуже»
здо́рово
здорову́ля «висока жінка»
нездоро́вʼя
нездоро́витися
нездоро́вкуватий «хворобливий»
оздорови́ти
оздорові́ти
оздоро́влювати
оздоровля́ти
оздоро́вний
оздоро́вниця
оздоро́вчий
поздоро́ви́тися
поздоро́вкати
поздоро́влення
поздоровля́ти
поздоро́вний
поздоро́вний
поздоро́вник
прездоро́вий
уздорови́ти
уздоровля́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hu- авестійська
здаро́вы білоруська
здрав болгарська
strowy верхньолужицька
su- галльська
ὑ-(γιής) «тс.» грецька
su- «добрий» давньоіндійська
sárvaḥ «цілий» давньоіндійська
dharúṇaḥ «той, що підтримує» давньоіндійська
dhārayati «тримає, несе, підпирає» давньоіндійська
su- давньоірландська
здоровыи давньоруська
съдоровье давньоруська
salvus латинська
здрав македонська
strowy нижньолужицька
zdrowy польська
*sъdorvъ праслов’янська
*dorv- праслов’янська
*dervo «дерево» праслов’янська
*sorvъ (як спорідненого з лат. salvus «цілий, здоровий», дінд. sárvaḥ «цілий») праслов’янська
*srov- праслов’янська
*srav- праслов’янська
sdrav праслов’янська
*dorv- праслов’янська
здоро́вый російська
здрȁв сербохорватська
zdravý словацька
zdràv словенська
здравъ старослов’янська
съдравъ старослов’янська
zdravý чеська

здра́виця

запозичення з російської мови;
р. здравица походить від стсл. здравица, а р. здра́вница утворено від основи стсл. здрав-, що відповідає укр. здоро́вий (див.);
бр. здра́віца;
Фонетичні та словотвірні варіанти

здра́вниця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
здра́віца білоруська
здравица російська
здра́вница російська
здравица старослов’янська
здрав- старослов’янська
здоро́вий українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України