ЗГАСЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
гаси́ти
псл. gasiti, *gaŠǫ‹*gasjǫ, первісний каузатив з вокалізмом ō (›a) до іє. *(s)gues- «гаснути»;
споріднене з лит. gesýti, gesìnti «гасити», лтс. dzēst «тс.», гр. атт. σβέννῡμι, гр. гом. σβέσ-σαι «тс.», ἄ-σβεστος «непогасний», гр. іон. σβѽσαι «гасити», тох. käs- «гаснути», можливо, також дінд. jásate, jásyati «є вичерпаний» і хет. kišt- «гаснути»;
р. гаси́ть, бр. гасі́ць, др. угасити, п. gasić, ч. hasiti, слц. hasiť, вл. hasyć, нл. gasyś, болг. гася́, м. гаси, схв. га́сити, слн. gasíti, стсл. гасити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гаси́
гаси́ло
«щипці для гасіння церковних свічок»
(заст.)
гаси́льний
гаси́льник
«пристосування для гасіння вогню; і пожежний гак ж]»
(заст.)
га́снути
зга́слий
негаси́мий
нега́снучий
незага́сний
уга́слий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| σβέννῡμι | аттічний |
| гасі́ць | білоруська |
| гася́ | болгарська |
| hasyć | верхньолужицька |
| σβέννῡμι | грецька |
| σβέσ-σαι «тс.» | грецька |
| σβѽσαι «гасити» | грецька |
| jásate | давньоіндійська |
| угасити | давньоруська |
| *(s)g «гаснути» | індоєвропейська |
| σβѽσαι «гасити» | іонійський |
| dzēst «тс.» | латиська |
| gesýti | литовська |
| гаси | македонська |
| gasyś | нижньолужицька |
| gasić | польська |
| gasiti | праслов’янська |
| гаси́ть | російська |
| га́сити | сербохорватська |
| hasiť | словацька |
| gasíti | словенська |
| kišt- «гаснути» | хетська |
| hasiti | чеська |
| *gaŠǫ‹*gasjǫ | ? |
| gesìnti «гасити» | ? |
| σβέσ-σαι «тс.» | ? |
| ἄ-σβεστος «непогасний» | ? |
| käs- «гаснути» | ? |
| jásyati «є вичерпаний» | ? |
| гасити | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України