ЗГАГА — ЕТИМОЛОГІЯ
зга́га «спрага»
псл. iz-gaga, пов’язане з *gegǫ ›žegǫ, укр. [жегти́];
р. [изга́га], др. изгага, п. zgaga, ч. [zháha, záha], болг. [и́згага, зга́га], слн. zgága «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́га
«печія»
зга
«печія; спрага»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| и́згага | болгарська |
| зга́га | болгарська |
| изгага | давньоруська |
| zgaga | польська |
| iz-gaga | праслов’янська |
| *gegǫ | праслов’янська |
| žegǫ | праслов’янська |
| изга́га | російська |
| zgága «тс.» | словенська |
| жегти́ | українська |
| zháha | чеська |
| záha | чеська |
за́га «печія, згага»
результат спрощення форми зга́га, в якій занепало перше г;
пор. ч. žáha із *žháha (Holub–Kop. 441);
слц. záha;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| záha | словацька |
| žáha | чеська |
| žáha | чеська |
| *žháha | чеська |
| *žháha | чеська |
| зга́га | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України