ЗВІЗДА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
звізда́
псл. gvězda;
споріднене з лит. žvaigždė˜, žvaizdė˜ «зірка», лтс. zvàigzne «тс.», прус. svāigstan «сяяння, світло, блиск», а також з лит. žvygulỹs «блиск», лтс. zaiguõtiês «блищати», zvīguļôt «виблискувати, мерехтіти», ос. ævzīst, ævzestæ «срібло» ‹ ст. zvestæ;
іє. *g’hu̯oi-/*k ̑u̯oi-/*ku̯oi-;
зв’язок балтійського ž з слов’янським g пояснювали законом дисиміляції спірантів (Meillet Études 178; MSL 9, 374; 13, 243) або припускали можливість контамінації коренів: лит. gaidrùs «світлий, ясний, чистий», gaĩsas «заграва» і *žvaigzdė˜ (Ernout–Meillet 4, 762–763);
сл. *zvězda порівнюють також з ірл. gead «біла пляма на лобі в коня»;
пов’язання з лит. dvazgeti «блищати» (Machek ESJČ 192) вимагає припущення деяких проміжних звукових замін;
р. болг. звезда́, бр. звязда́, др. звѣзда, п. gwiazda, ч. hvězda, слц. hviezda, вл. hwězda, нл. gwězda, м. sвезда, схв. звиjèзда, зве́зда, слн. zvézda, стсл. звѣзда;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́звіздитися
звізда́ня
звізда́р
«астроном»
звізда́рня
«обсерваторія»
звізда́тий
зві́здень
«зірочки, Gagea Salisb. Mak; рястка, Ornithogalum L. Ж»
(бот.)
звізди́ця
«зірка»
звіздови́й
звіздочка
«айстра степова, Aster amellus L.»
(бот.)
звіздо́чник
«зірочник, Stellaria L.»
(бот.)
звіздочня
«педіастр, Pediastrum granulatum Ktz.»
(бот.)
звізду́нка
«астерія, морська зірка, Asterias»
(зоол.)
звіздчатик
«мній гострокінцевий, Mnium cuspidatum L.»
(бот.)
звіздяни́й
звіздя́нка
«астранція велика, Astrantia major L.»
(бот.)
при́звіздок
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
звязда́ | білоруська |
звезда́ | болгарська |
hwězda | верхньолужицька |
звѣзда | давньоруська |
*g'hu̯oi- | індоєвропейська |
*k ̑u̯oi- | індоєвропейська |
*k<SUP>u̯</SUP>oi- | індоєвропейська |
gead «біла пляма на лобі в коня» | ірландська |
zvàigzne «тс.» | латиська |
zaiguõtiês «блищати» | латиська |
zvīguļôt «виблискувати, мерехтіти» | латиська |
žvaigždė˜ | литовська |
žvaizdė˜ «зірка» | литовська |
žvygulỹs «блиск» | литовська |
gaidrùs «світлий, ясний, чистий» | литовська |
*žvaigzdė˜ | литовська |
gaĩsas «заграва» | литовська |
dvazgeti «блищати» | литовська |
sвезда | македонська |
gwězda | нижньолужицька |
ævzīst | осетинська |
ævzestæ «срібло» | осетинська |
zvestæ (ст.) | осетинська |
gwiazda | польська |
gvězda | праслов’янська |
svāigstan «сяяння, світло, блиск» | прусська |
звезда́ | російська |
звиjèзда | сербохорватська |
зве́зда | сербохорватська |
*zvězda | слов’янські |
hviezda | словацька |
zvézda | словенська |
звѣзда | старослов’янська |
hvězda | чеська |
зві́здя «цвях»
гіперична форма від [гвіздо́к], утворена внаслідок відштовхування від п. gwóźdź за аналогією до співвідношення п. gwiazda – укр. звізда́;
можливість такої аналогії підтверджується народним порівнюванням зірок на небосхилі з убитими в небо цвяхами;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gwóźdź | польська |
gwiazda | польська |
звізда́ | українська |
гвіздо́к | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України