ЗВОНКАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дзвіне́ць «бубовник, Rhinanthus L.» (бот.)
псл. zvonьсь, похідне від zvonъ «дзвін»;
назва зумовлена дзвоникоподібною формою плодів, віночків або чашечок цих рослин, що належать переважно до рослини ранникових;
р. [звоне́ц] «дзвінець, Rhinanthus; кравник, Odontites rubra Ress.; перестріч, Меlampyrum arvense L.; вероніка, Veronica latifolia L.», [звоники] «льонок», бр. зване́ц «дзвінець», [дзвонец] «перестріч», схв. [звòнац] «дзвінець», [звòнчић] «тс.», слн. zvónec «перестріч лісовий, Melampyrum silvaticum L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дзвінка
дзвінок
дзвіночки
«тс.»
дзвонец
«шолудивник, Pedicularis L.»
дзвоники
«льонок, Linaria L.; медунка, Pulmonaria officinalis L.»
звінець
«дзвінець великий, Rhinanthus major Ehrh.»
звіно́чки
«дзвінець малий, Rhinanthus minor L.»
звоники
«льонок»
звонки
«тирлич звичайний, Gentiana pneumonantha L.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
зване́ц «дзвінець» | білоруська |
zvonьсь | праслов’янська |
звоне́ц «дзвінець, Rhinanthus; кравник, Odontites rubra Ress.; перестріч, Меlampyrum arvense L.; вероніка, Veronica latifolia L.» | російська |
звòнац «дзвінець» | сербохорватська |
zvónec «перестріч лісовий, Melampyrum silvaticum L.» | словенська |
звоники «льонок» | українська |
дзвонец «перестріч» | українська |
звòнчић «тс.» | українська |
zvonъ «дзвін» | ? |
дзві́нка «бубна» (у картах)
запозичено з польської мови;
п. dzwonka «бубна» є калькою нім. Schelle «бубонець; дзвоник; бубна»;
р. [зво́нки] «бубни»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дзвінко́вий
«бубновий»
зві́нка
звонки́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Schelle «бубонець; дзвоник; бубна» | німецька |
dzwonka «бубна» | польська |
зво́нки «бубни» | російська |
дзво́ник «Campanula L.» (бот.)
можливо, вже псл. zvonьcь та ін., похідні від zvonъ «дзвін»;
назви зумовлені подібністю квітки рослини до невеликого дзвона;
р. [звонец болотный] «дзвоники болотні, Campanula patula L.», [зво́нка] «дзвоники персиколисті», [звоно́к] «дзвоники; орлики», [звонцы́, зво́нчики] «тс.», бр. звано́чак «дзвоники», звано́к «аденофора; [дзвоники]», [дзванкі] «дзвоники», [званкі, званцы] «тс.», п. dzwonek «дзвоники», ч. zvonec, zvonek, слц. zvonček, болг. звънче́, схв. звòнчић, слн. zvončèk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дзвінки
«первоцвіт, Primula officinalis Jacq.»
дзвіно́чки
«тс.; орлики, Aquilegia vulgaris L. Mak»
дзво́ники
«тс.»
дзво́никові
дзвонок
«дзвоники персиколисті, Campanula persicifolia L.»«дзвоники; орлики»
звінка
«дзвоники»
звінки
«тс.; орлики»
звінок
«дзвоники»
звонатка
«аденофора, Adenophora Bess.»
звонець
звоники
«тс.»
звонки
«орлики; березка, Convolvulus sepium L.»
звоночки
«дзвоники»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
звано́чак «дзвоники» | білоруська |
звънче́ | болгарська |
dzwonek «дзвоники» | польська |
zvonьcь | праслов’янська |
звòнчић | сербохорватська |
zvonček | словацька |
zvončèk «тс.» | словенська |
зво́нка «дзвоники персиколисті» | українська |
звоно́к «дзвоники; орлики» | українська |
звонцы́ | українська |
зво́нчики «тс.» | українська |
звано́к «аденофора; [дзвоники]» | українська |
дзванкі «дзвоники» | українська |
званкі | українська |
званцы «тс.» | українська |
zvonec | чеська |
zvonek | чеська |
zvonъ «дзвін» | ? |
звонец «дзвоники болотні, Campanula patula L.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України