ЗВОНАКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

звено́ «ланка ланцюга»

псл. zveno;
певної етимології не має;
найімовірніше, пов’язане із звені́ти «дзвеніти» (Даль І 672);
були спроби виводити через метатезу з гіпотетичної форми *zenvo «коліно», нібито спорідненої з лат. genū «коліно», гр. γόνυ, дінд. jánu, двн. kniu, хет. genu «тс.» (Mikkola IF 6, 351–352; Uhlenbeck 99);
за іншим, ще менш вірогідним поглядом, споріднене з лит. žuvìs «риба» (Vaillant RÉS 16, 190; 18, 246–248);
р. звено́, п dzwono «обід колеса; кільце змії», вл. zwjeno (zwono) «обід колеса», нл. zweno, полаб. zvenü «тс.», болг. звено́р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

зво́на «обід колеса воза з шести косяків»
звонаки́ «необковані колеса у возі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
звено́р.) болгарська
zwjeno «обід колеса» (zwono) верхньолужицька
zwono верхньолужицька
γόνυ грецька
kniu давньоверхньонімецька
jánu давньоіндійська
genū «коліно» латинська
žuvìs «риба» литовська
zweno нижньолужицька
zvenü «тс.» полабська
dzwono «обід колеса; кільце змії» польська
zveno праслов’янська
*zenvo «коліно» праслов’янська
звено́ російська
genu «тс.» хетська
звені́ти «дзвеніти» ?

цвоня́к «частина складеного обода колеса»

пов’язане із [дзвін] «обід колеса» Ж, [зво́на] «тс.», [звонаки́] «необковані колеса у возі», спорідненими зі [звено́] «ланка ланцюга»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цвоня́стий «зі складеним ободом (про колесо)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дзвін «обід колеса» ?
зво́на «тс.» ?
звонаки́ «необковані колеса у возі» ?
звено́ «ланка ланцюга» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України