ЗВИСНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ви́сі́ти
псл. *visěti, visnǫti;
переконливо не з’ясоване;
порівнювалося з дінд. visáti «іде, прибуває» (Buga RR II 689), з лит. vypsóti «ґавити, ловити ґав» і vaipýtis «лупати очима» (Ильинский ИОРЯС 23/1, 125; БЕР І 153), з ос. awynʒyn/awinʒun «вішати», перс. āvez-, āvēxt- «висіти, вішати» (Абаев ИЭСОЯ І 87–88);
р. висе́ть, бр. вісе́ць, др. висѣти, п. wisieć, ч. viseti, слц. visieť, вл. wisać, нл. wisaś, болг. вися́, м. виси, схв. вȕсити, слн. viseti, стсл. висѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вис
ви́са
висиня́
ви́сінь
«висота»
ви́слий
вислю́га
«шибеник»
висни́й
ви́сник
«тс.»
ви́снути
висо́к
(тех.)
вису́лька
висю́чий
вися́чий
зависа́ти
«покладатися, розраховувати»
звис
зви́са
«маятник»
звиси́стий
«обвислий»
зви́слий
зви́сник
«стрімкий берег»
зви́сок
«залишок»
на́вис
по́вись
«паморозь»
прови́с
сви́сель
«вільні кінці верхів і сподів рибальської сітки»
сви́слі
«нижній кінець плавної сітки»
уви́слий
«вертикальний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вісе́ць | білоруська |
| вися́ | болгарська |
| wisać | верхньолужицька |
| visáti «іде, прибуває» | давньоіндійська |
| висѣти | давньоруська |
| vypsóti «ґавити, ловити ґав» | литовська |
| виси | македонська |
| wisaś | нижньолужицька |
| awynʒyn/awinʒun «вішати» | осетинська |
| āvez- | перська |
| wisieć | польська |
| *visěti | праслов’янська |
| висе́ть | російська |
| вȕсити | сербохорватська |
| visieť | словацька |
| viseti | словенська |
| висѣти | старослов’янська |
| viseti | чеська |
| visnǫti | ? |
| vaipýtis «лупати очима» | ? |
| āvēxt- «висіти, вішати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України