ЗБЛІДЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
бліди́й
псл. blědъ, утворення з суфіксом -do- від іє. *bhloi-/ bhlei-, того самого, що і в блиск та ін;
споріднене з лит. blaīvas «блідий, збляклий» (‹*blaidvas), двн. bleizza «блідість», дангл. blât «блідий, можливо, алб. bl’ehurë «блідий»;
р. бле́дный, бр. Бле́дны, [бляды́], др. блěдым, п. blady, ч. слц. bledý, вл. нл. blědy, полаб. bledaić «блідість», болг. м. блед, бле́ден, схв. блȇд, слн. bled, стсл. блѣдъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бліда́вий
блі́день
«бура»
блі́дість
блі́длий
блі́дний
блідни́ця
«недокрів’я Ж; (бот.) білоцвітник, Leucojum vernum L. Ж»
блі́днути
блідо́та
блідува́тий
зблі́длий
поблі́длий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Бле́дны | білоруська |
| блед | болгарська |
| blědy | верхньолужицька |
| blât «блідий, можливо, алб. bl’ehurë «блідий» | давньоанглійська |
| bleizza «блідість» | давньоверхньонімецька |
| блěдым | давньоруська |
| *bhloi-/ | індоєвропейська |
| blaīvas «блідий, збляклий» (‹*blaidvas) | литовська |
| блед | македонська |
| blědy | нижньолужицька |
| bledaić «блідість» | полабська |
| blady | польська |
| blědъ | праслов’янська |
| бле́дный | російська |
| блȇд | сербохорватська |
| bledý | словацька |
| bled | словенська |
| блѣдъ | старослов’янська |
| бляды́ | українська |
| бле́ден | українська |
| bledý | чеська |
| -do- | ? |
| блиск | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України