ЗБАГНЕННИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
збагну́ти «осягти, зрозуміти»
очевидно, пов’язане з [багти́, ба́гнути];
в такому разі спочатку могло означати «згадати з бажанням»;
зіставлялося також (Ільїнський ЗІФВ 21, 1–2) з лит. bogìnti «швидко мчати», спорідненим з псл. běžati (з припущенням розвитку первісного значення «бігти» в «швидко перебігти думкою»);
виведення з-багну́ти від *з-бад-ну́ти, що було б пов’язане з п. badać, ч. badati (Бузук ЗІФВ 7, 68), викликає сумнів, оскільки перехід д ›г українській мові не властивий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
збагне́нний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bogìnti «швидко мчати» | литовська |
badać | польська |
běžati (з припущенням розвитку первісного значення «бігти» в «швидко перебігти думкою») | праслов’янська |
badati | чеська |
багти́ | ? |
ба́гнути | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України