ЗАЯКОРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

я́кір «пристрій для утримування на місці суден, плавучих маяків та ін.»

утворення, що продовжує др. якорь, яке через дшв. akkarе «якір» і лат. ancоra походить від гр. ἄγϰῡρα, утвореного за допомогою суфікса -ρ- від основи ἄγϰ- індоєвропейського походження, що виступає також у дінд. аñcati «гне, згинає», гр. ἀγϰύλος «кривий, зігнутий», двн. angul «рибальський гачок»;
іє. *ank- «гнути»;
отже, первісне значення слова «щось зі-гнуте, гак»;
р. я́корь, бр. я́кар, др. якорь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заякори́ти
зая́коритися «зігнутися»
ная́кірник
об'я́коритися
якіре́ць «залізне приладдя, яким прикріплюють відро до вірьовки в колодязі»
я́кірне «плата за стоянку на рейді»
якірни́к «майстер, що виготовляє якорі»
я́кор «тс.»
якори́сько «місце, де кораблі кидають якорі»
яко́рниця «якірний канат»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́кар білоруська
ἄγϰῡρα грецька
-ρ- (суф.) грецька
ἀγϰύλος «кривий, зігнутий» грецька
ἄγϰ- (основа) грецька
angul «рибальський гачок» давньоверхньонімецька
аñcati «гне, згинає» давньоіндійська
якорь давньоруська
якорь давньоруська
akkarе «якір» давньошведська
*ank- «гнути» індоєвропейська
ancоra латинська
я́корь російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України