ЗАШПОРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. [spara];

імовірно, споріднене з псл. *(s)porti, укр. поро́ти;

отже, первісне значення spara «щось розпорене, прорізане»;

пов’язання з п. ст. spar, wspar «приваба на птахи» (Brückner 552–553), з н. sperren «розставляти», давніше «загороджувати, захаращувати» (Фасмер IV 471), з ч. párati se «копатися, возитися з чимось» менш прийнятні;

р. [шпарова́ть] «замазувати тріщини», бр. [шпа́ра] «паз у колоді для моху», [шпар] «паз, виріз у дереві», п. szpara «щілина, шпара», spara «тс.», ч. sрára, (розм.) špára, нл. spara «тс.»;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане зі шпа́ра «тріщина» (пор. вислів голова́ тріщи́ть), не виключений також зв’язок із ч. čpár «ніготь; нога», spár, špár, špára «пазур, кіготь», [spara] «нога», вл. spara, špara «пазур; кіготь», нл. špara «тс.; копито», схв. ча́пак «пазур, кіготь (птаха)», ча̏порак «клішня», цсл. (схв.) чьпарогъ «пазур, кіготь»;

зі словосполучень типу за шпа́ри зайшло́ «за нігті зайшло (про біль)» в українській мові могли постати форми за́шпари, за́шпори і далі шпа́ри;

Maxeк (ESJČ 106–107) реконструює первісну форму слова *čapoparogъ, де čapo- пов’язується з čapa «нога» (пор. ч. [čapa] «лапа, нога»), а parogъ є префіксальне утворення від rogъ «ріг», тобто первісно слово могло означати «(якийсь) ріг на нозі», що малоймовірно;

малопереконливе також пов’язання схв. ча́пак з дієсловом čapati «хапати» або іменником čȅp, [čȁp] «затичка, пробка», укр. чіп (Skok І 294);