ЗАЦІПИ — ЕТИМОЛОГІЯ
за́ціп «передня рогова стінка копита»
пов’язане з [заціпи́ти] у значенні «зачепити»;
рогова частина кінського копита дістала цю назву, можливо, від того, що до неї прикріплюють підкову;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́ціпи
«два зуби в нижній щелепі жуйних тварин»
заціпо́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| заціпи́ти «зачепити» | ? |
ці́пити «стискати»
псл. cěpiti/cěpati;
пов’язане чергуваннями з чіпа́ти;
споріднене з р. при-цепи́ть-ся «причепитися», це́пкий «чіпкий»;
р. [цепа́ть] «зачіпати, причепляти», др. цѣпити «розколювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́ціпи
«два зуби в нижній щелепі вола чи корови»
зціп'я́
«тс.»
зці́па
«ланцюг»
ціпки́й
«чіпкий; упертий; [міцний, сильний О]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цѣпити «розколювати» | давньоруська |
| cěpiti/cěpati | праслов’янська |
| при-цепи́ть-ся «причепитися» | російська |
| цепа́ть «зачіпати, причепляти» | російська |
| чіпа́ти | ? |
| це́пкий «чіпкий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України