ЗАХОЛОДА — ЕТИМОЛОГІЯ
хо́лод «низька температура навколишнього середовища»
псл. *xoldъ;
припускається зв’язок з герм. *kald- «холод», дінд. jaḍa- (‹ *gelda-) «холодний», лат. gelidus, псл. *želd- (стсл. жлѣдица) (ЭССЯ 8, 57–58), зі стсл. кладѧзь;
зіставлялося також з лит. šáltas «холодний, морозний», šal˜tis «холод, мороз», лтс. salts «холодний», ав. sarǝta «холодний», перс. särd, ос. sald, курд. sar «холодний», särma «холод», вірм. sar-n «мороз», sar-il «замерзати» (в ЭССЯ 8, 57–58 спорідненість з псл. *xoldъ заперечується з фонетичних міркувань);
р. хо́лод, бр. хо́лад, др. хладъ «прохолода», п. chłîd, ч. слц. chlad, вл. chłîdk «тінь», нл. chłodk «тс.», полаб. xlåd «тс.», болг. хлад «прохолода, холодок», м. лад «тс.», схв. хлаˇд «тінь, прохолода», слн. hlád «прохолода, свіжість», стсл. хладъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вохоло́да
«охолодження»
за́холо́д
«холодець»
захоло́да
«простуда»
захолоди́ло
«холодний вітер»
захолоди́ти
«застудити»
за́холодно
«холодно»
за́холодок
«прохолодне місце»
захоло́лий
охоло́да
«прохолода»
охоло́дженість
охоло́дження
охоло́джувати
охоло́джувач
охолоди́ти
охолоді́ти
охоло́дний
охоло́дник
передхолоді́льня
перехоло́джувати
похолода́ння
похолода́ти
похолоди́ти
похолоді́лий
похолоді́ння
похолоді́ти
похолодні́ти
прихоло́дний
«холоднуватий»
прохоло́да
прохолода́ти
«промерзнути»
прохолоджа́ти
прохоло́джувати
прохоло́дне
прохоло́дний
прохоло́дність
прохоло́дно
про́холодь
прохолоня́ти
розхоло́джувати
розхоло́дний
схолоди́ти
схолодні́ти
холода́ти
холоде́ць
холоди́льний
холоди́льник
холоди́льня
холоди́льщик
холоди́на
«холод»
холоди́ти
холоди́ще
холоді́йня
холоді́льник
«діжка на воду»
холоді́льня
холоді́нка
«холодна юшка»
холоді́ти
холодкува́тий
холо́дна
холодна́вий
холодне́ча
холо́дний
холодни́к
«страва; холодильник; погріб; сарай, де солять рибу Г; альтанка, прохолодне місце Нед, О; відпалювальна піч Нед»
холодни́ця
«підвальна в’язниця»
холодні́ти
холодні́шати
хо́лодно
холоднува́тий
холо́днячкий
«холодненький»
холодо́к
холо́дошно
холодю́ка
холодю́нка
«холодець»
холодю́щий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sarǝta «холодний» | авестійська |
| хо́лад | білоруська |
| хлад «прохолода, холодок» | болгарська |
| chłîdk «тінь» | верхньолужицька |
| sar-n «мороз» | вірменська |
| *kald- «холод» | германські |
| jaḍa- «холодний» (‹ *gelda-) | давньоіндійська |
| хладъ «прохолода» | давньоруська |
| sar «холодний» | курдська |
| gelidus | латинська |
| salts «холодний» | латиська |
| šáltas «холодний, морозний» | литовська |
| лад «тс.» | македонська |
| chłodk «тс.» | нижньолужицька |
| sald | осетинська |
| särd | перська |
| xlåd «тс.» | полабська |
| chłîd | польська |
| *xoldъ | праслов’янська |
| *želd- (стсл. жлѣдица)(ЭССЯ 8, 57--58) | праслов’янська |
| хо́лод | російська |
| хла «тінь, прохолода» | сербохорватська |
| chlad | словацька |
| hlád «прохолода, свіжість» | словенська |
| кладѧзь | старослов’янська |
| хладъ | старослов’янська |
| chlad | чеська |
| šal˜tis «холод, мороз» | ? |
| särma «холод» | ? |
| sar-il «замерзати» (в ЭССЯ 8, 57--58 спорідненість з псл. *xoldъ заперечується з фонетичних міркувань) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України