ЗАТРИМАНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

трима́ти

очевидно, псл. trimati «держати»;
дальші зв’язки не зовсім ясні;
зіставляється з нвн. stramm «міцний, здоровий», strammen «стягувати» (Machek ESJČ 658), з укр. стрімки́й, стреме́но́, р. стреми́ть, стре́мя (Zubatý St. a čl. I 2, 167), а також з слн. trma «упертість» (Bezlaj Eseji 150);
бр. трыма́ць, п. trzymać «тримати», ч. třímati «тс.; стискати», слц. trimat’ «тримати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́трим «витримка»
витрима́лий «поміркований, витриманий»
ви́триманий
витри́манці (про терпляче чекання)
ви́тримка
встрима́ло «стримано»
встри́мати «стримати»
втри́мати
втри́матися
дотри́маний
дотри́мати(ся)
затри́маний
затри́мати
затри́матися
затри́мка
невтри́мний
не́стрим «нестриманість»
нестри́мний
нестрі́мно «надмірно»
отри́мання
отри́мач «одержувач»
пі́дтрим «підтримка»
пі́дтри́мка
пі́дтри́мок «тс.»
стрим
стрима́лий «стриманий»
стри́маний
стри́маність
стри́ма́ти
трима́тися
трима́ч
утри́манець
утри́манка
утри́мання
утри́манство
утри́мати(ся)
утри́мувач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трыма́ць білоруська
stramm «міцний, здоровий» нововерхньонімецька
strammen «стягувати» нововерхньонімецька
trzymać «тримати» польська
trimati «держати» праслов’янська
стреми́ть російська
стре́мя російська
trimat' «тримати» словацька
trma «упертість» словенська
стрімки́й українська
стреме́но́ українська
třímati «тс.; стискати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України