ЗАТОНКІ — ЕТИМОЛОГІЯ
то́ня «ділянка водоймища для ловлення риби неводом; невід з рибою; [місце, де можна втопитися]»
псл. tonь ‹ *topnь «глибоке місце (де зосереджується риба)», ton’a ‹ *topn’a «тс.», пов’язані з topiti «топити, занурювати»;
розглядається також як пов’язане з tęgnǫti «тягти» ‹ іє. *ten- (Zubaty St. a čl. I 2, 120; Меркулова Этимология 1975, 52–58), оскільки йдеться про натягування і витягування невода;
може йтися про омонімію двох етимологічно різних слів (Schuster-Šewc 1516);
р. бр. то́ня, др. тоня «рибна ловля; місце, де ловлять рибу», п. tonia (toń) «глибоке місце», ч. tůně (tůň) «тс.», нл. toń «невід; болото, драговина», слн. [tonja] «глибоке місце»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́тонити
«витягнути (невід) з прорубу»
ви́тонка
«проруб для зимового лову риби»
ви́тонок
«місце, звідки витягують рибу з-під льоду»
затони́ти
«опустити (невід) у проруб»
зато́нка
«проруб для зимового лову риби»
прито́нний
«який знаходиться поруч з тонею»
прито́ня
«місце, де закидається невід»
то́невий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| то́ня | білоруська |
| тоня «рибна ловля; місце, де ловлять рибу» | давньоруська |
| *ten- | індоєвропейська |
| toń «невід; болото, драговина» | нижньолужицька |
| tonia «глибоке місце» (toń) | польська |
| toń | польська |
| tonь «глибоке місце (де зосереджується риба)» | праслов’янська |
| *topn'a «тс.» | праслов’янська |
| topiti «топити, занурювати» | праслов’янська |
| *topnь | праслов’янська |
| ton'a | праслов’янська |
| tęgnǫti «тягти» | праслов’янська |
| то́ня | російська |
| tonja «глибоке місце» | словенська |
| tůně «тс.» (tůň) | чеська |
| tůň | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України