ЗАСТІБКА — ЕТИМОЛОГІЯ

стіба́ти «прошивати наскрізь, поклавши між підкладкою й верхом шар вати, ватину; прокладати стібки, шити»

остаточно не з’ясоване;
зближується з р. сте́бель, псл. *stьblь «стебло» (Преобр. II 377–378; Zubató St. a čl. I 2, 157–158), з р. стега́ть «бити, хльостати, шмагати», яке могло зазнати впливу форми сте́бель (Зеленин ФЗ 43,7), з лтс. stibât «стьобати», з нвн. steppen «стьобати, строчити», Stift «штифт» і лат. stipāre «стискати, звалювати разом» (Ильинский ИОРЯС 23/1, 174–177);
зіставляється також з лит. stem̃bti «міцніти, зміцнюватися», stаbóti «зупиняти», stabdóti «тс.», дінд. stabhnā́ti, stabhūyáti «підпирає, стримує», ав. stǝmbana- «опора» (Uhlenbeck 343);
вважається, що значення «шити, строчити» і «бити, хльостати, шмагати» є результатом видозміни значення «колоти» (Грюненталь ИОРЯС 18/4, 136);
р. стеба́ть «стьобати; [стібати]», бр. сцяба́ть (сцёбаць) «стьобати», п. [naściebać] «нанизати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́стіб «стьобаний шов»
встіба́ти «встромляти»
застебну́ти
застіба́ти
за́стібка
о́стібка «краватка»
пристіба́ти
пристібни́й
пристьо́бувати
розстебну́ти
розстіба́ти
розстібни́й
розстьо́ба «нечепура в одязі»
розстьо́бувати
сте́бе́н «строчка»
стебні́вка «[тс.]; різновид шва у художньому вишиванні»
стебно́ваний
стебнува́ння
стебнува́ти
стебну́ти «стьобнути»
стіб «частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол»
стібо́к «тс.»
стьоба́льник «робітник, що займається стьобанням»
стьо́банка «ватник»
стьоба́ти «стібати; бити, хльостати, шмагати»
сцібга́ти «стібати»
сцібом «один із способів вишивання»
сцьоба́ти «хльостати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stǝmbana- «опора» авестійська
сцяба́ть «стьобати» (сцёбаць) білоруська
сцёбаць білоруська
stabhnā́ti давньоіндійська
stabhūyáti «підпирає, стримує» давньоіндійська
stipāre «стискати, звалювати разом» латинська
stibât «стьобати» латиська
stem̃bti «міцніти, зміцнюватися» литовська
stаbýti «зупиняти» литовська
stabdýti «тс.» литовська
steppen «стьобати, строчити» нововерхньонімецька
Stift «штифт» нововерхньонімецька
naściebać «нанизати» польська
*stьblь «стебло» праслов’янська
сте́бель російська
стега́ть «бити, хльостати, шмагати» російська
сте́бель російська
стеба́ть «стьобати; [стібати]» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України