ЗАСТАЙКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ста́я «зграя; ряд кіп, полукіпків; [стайня, хлів; стійло (для овець) Нед; загорожа для овець на полонині ГрицАВ; житло гуцульських пастухів]»
псл. staja «хлів, стійло, курінь», пов’язане з stati «стати»;
р. ста́я «зграя; [кілька будівель під одним дахом; хлів]», бр. [ста́я] «стадо», др. стая «хлів; пристанище; намет», п. [staja] «місце для стогів, біля яких завжди буває сіно і намет для пастуха», [staj] «тс.», ч. stáj «хлів, стайня, стійло», stájе «тс.», слц. staj «стайня», болг. ста́я «кімната», м. стаjа «стайня; кімната», схв. ста̏jа «хлів; повітка», слн. stája «хлів, загін», цсл. стаа «загін, стійло»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́стайка
«житло пастуха-гуцула в полонинах; піддашшя в кошарі Ж»
ста́ї
«місце, на якому вівці затримуються на паші»
ста́йка
«ряд кіп, полукіпків; [стайня, хлів; вид куреня у гуцульського пастуха]»
ста́йки
«місце стоянки овець»
ста́йно
«зграєю»
ста́ля
«ряд кіп на полі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ста́я «стадо» | білоруська |
| ста́я «кімната» | болгарська |
| стая «хлів; пристанище; намет» | давньоруська |
| стаjа «стайня; кімната» | македонська |
| staja «місце для стогів, біля яких завжди буває сіно і намет для пастуха» | польська |
| staj «тс.» | польська |
| staja «хлів, стійло, курінь» | праслов’янська |
| stati «стати» | праслов’янська |
| ста́я «зграя; [кілька будівель під одним дахом; хлів]» | російська |
| ста̏jа «хлів; повітка» | сербохорватська |
| staj «стайня» | словацька |
| stája «хлів, загін» | словенська |
| стаѩ «загін, стійло» | церковнослов’янська |
| stáj «хлів, стайня, стійло»«тс.» | чеська |
| stájе «хлів, стайня, стійло»«тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України