ЗАСЛОНЯТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
слони́ти «зшивати дві половини штанів; зближувати крила невода, коли його мають витягати Мо; приспати, заколисати Нед»
псл. sloniti «притуляти, прихиляти»;
споріднене з лит. šliẽti «притуляти», лтс. slìet «тс.», дінд. śráyate «притуляється», śráyati «притуляє, накладає», ав. sray- «притуляти», гр. ϰλῑˊνω «схиляю, притуляю», лат. clīno «гну, згинаю, нахиляю», ірл. clóin «косий», днн. hlinōn «прихиляти, притуляти, спиратися»;
іє. *k῀lei- «пригинати, притуляти», пов’язане з *(s)kel- «клонити, притуляти»;
р. заслони́ть, прислони́ть, бр. прыслані́ць «притулити, затулити», п. słonić «заслоняти», osłona «покриття», ч. cloniti (‹sloniti) «затуляти», слц. clonit’ «тс.», вл. zasłonjeć «заважати, заступати», słónka «весільна дружка», нл. słоńka «тс.», болг. заслоня́ (засла́ням) «затуляю», схв. засла̏нити «затулити, загородити», слн. slonéti «опиратися, притулятися», цсл. слонити сѧ «прихилитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́слонь
«ослін»
відслони́ти
заслі́н
за́слінка
засло́н
засло́на
заслони́ти
осло́на
«завіса; захист»
при́слінець
«навіс; постіль для наймита в стайні»
при́слінка
«тс.»
присло́н
«місце в будинку, де лежить небіжчик; гірський обрив»
присло́на
«прикриття»
прислони́ти
«притулити, прикрити»
розслони́ти
«відкрити»
сло́на
«ослони, лавки»
(мн.)
слонь
«ослін»
слун
«тс.»
суслі́н
«купка складених снопів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sray- «притуляти» | авестійська |
| прыслані́ць «притулити, затулити» | білоруська |
| заслоня́ «затуляю» (засла́ням) | болгарська |
| засла́ням | болгарська |
| zasłonjeć «заважати, заступати»«весільна дружка» | верхньолужицька |
| słónka «заважати, заступати»«весільна дружка» | верхньолужицька |
| ϰλῑˊνω «схиляю, притуляю» | грецька |
| śráyate «притуляється» | давньоіндійська |
| śráyati «притуляє, накладає» | давньоіндійська |
| hlinōn «прихиляти, притуляти, спиратися» | давньонижньонімецька |
| *k῀lei- «пригинати, притуляти» | індоєвропейська |
| *(s)kel- «клонити, притуляти» | індоєвропейська |
| clóin «косий» | ірландська |
| clīno «гну, згинаю, нахиляю» | латинська |
| slìet «тс.» | латиська |
| šliẽti «притуляти» | литовська |
| słоńka «тс.» | нижньолужицька |
| słonić «заслоняти»«покриття» | польська |
| osłona «заслоняти»«покриття» | польська |
| sloniti «притуляти, прихиляти» | праслов’янська |
| заслони́ть | російська |
| прислони́ть | російська |
| заслòнити «затулити, загородити» | сербохорватська |
| clonit' «тс.» | словацька |
| slonéti «опиратися, притулятися» | словенська |
| слонити сѧ «прихилитися» | церковнослов’янська |
| cloniti «затуляти» (‹sloniti) | чеська |
| sloniti | чеська |
Кли́ме́нт
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
сгр. Κλήμης (род. в. Κλήμεντος) походить від лат. Clemens (-mentis), утвореного на основі прикметника clemens «м’який, погожий, ніжний», спорідненого з clīno «згинаю, нахиляю», гр. κλίνω «схиляю, згинаю, прихиляю», дангл. hlinōn «прихилятися», двн. (h)linēn «тс.», псл. sloniti, укр. прислони́ти, заслони́ти – Петровский 134;
БЕР II 450;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Клим
Климе́нтій
Климко́
Климо́к
Климу́сь
Климу́хно
Кли́ша
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Кліме́нцій | білоруська |
| Кли́мент | болгарська |
| Kliment | верхньолужицька |
| κλίνω «схиляю, згинаю, прихиляю» | грецька |
| hlinōn «прихилятися» | давньоанглійська |
| (h)linēn | давньоверхньонімецька |
| Климентъ | давньоруська |
| Clemens (-mentis) | латинська |
| clemens «м’який, погожий, ніжний» | латинська |
| clīno «згинаю, нахиляю» | латинська |
| Кли́мент | македонська |
| Klemens | польська |
| sloniti | праслов’янська |
| Кли́ме́нтий | російська |
| Климе́нтий | російська |
| Клим | російська |
| Климент | сербохорватська |
| Κλήμης (род. в. Κλήμεντος) | середньогрецька |
| Klement | словацька |
| Kliment | словацька |
| Klement | словенська |
| Климентъ | старослов’янська |
| прислони́ти | українська |
| заслони́ти | українська |
| Klement | чеська |
| Kliment | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України