ЗАСЛАНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
сла́ти
псл. sъlati «посилати, відправляти»;
загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з гот. saljan «підносити; жертвувати», двн. sellen «переправляти», дангл. sellan «передавати, продавати», дісл. selja «тс.» (Schuster-Šewc 1301; Rozwadowski MPKJ 2, 352; Mikkola Ursl. Gr. I 79; Trautmann 292; Pokorny 899);
зближується з алб. sūljem «кидаюсь, біжу», sulmё «квапливість, стрімкість» (Meyer EW 396; Lidén Arm. St. 77–78), з вірм. slanam (*k῀ul-) «кидаюся, біжу, лечу» (Lidén тж), з гол. hollen «бігти риссю» (van Wijk IF 24, 238), з лит. sių̃sti «слати» (Petersson BSl. Wortst. 87; Trautmann 292);
мало обґрунтовані пов’язання з дінд. pra-sulati «вштовхує» (Rozwadowski тж; Lidén тж; Uhlenbeck 338), гр. ἰάλλω «посилаю» (Machek ESJČ 552), вірм. yłem, yułarkem «шлю» (Meillet MSL 8, 238; Lidén тж), лит. selėˊti «прийти», salti «танути, текти» (Ondruš St. sl. 1960/6, 193–194), сл. sul-, відображеним у р. посу́л (Брандт РФВ 24, 188);
р. слать, бр. слаць, др. сълати, п. słać, ч. poslati, posílati, слц. slat’, вл. słać, нл. słaś, схв. сла̏ти, слн. posláti, pošíljati, стсл. сълати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
висила́ти
висила́ч
«відправник»
ви́силка
ви́сланець
відси́лка
відсильни́й
до́си́лка
засила́тися
«слатися»
засла́нець
засла́ння
на́силка
«наслання»
насла́ння́
обси́лка
«хабар, подарунок»
передпоси́лка
пере́си́лка
переси́льни́й
підси́лка
післане́цтво
«ходіння послом»
післане́ць
післа́нник
післа́нництво
«посольство»
післа́нство
«тс.»
післа́нщина
«плата послу»
післі́г
«посланець»
посе́л
посе́льство
посила́льний
посила́нець
«посланець»
посила́ч
«відправник»
поси́лка
посла́не́ць
посла́нник
посла́ння
послува́ти
посо́л
посо́льство
приси́л
«присилання»
приси́лка
присі́л
«посланець»
прислі́г
«тс.»
розси́лка
розси́льни́й
сла́тися
«посилати старостів, сватати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sūljem «кидаюсь, біжу» | албанська |
| sulmё «квапливість, стрімкість» | албанська |
| слаць | білоруська |
| słać | верхньолужицька |
| slanam «кидаюся, біжу, лечу» (*k῀ul-)(Lidén тж) | вірменська |
| *k῀ul- | вірменська |
| *k῀ul- | вірменська |
| *k῀ul- | вірменська |
| yłem | вірменська |
| yułarkem «шлю» | вірменська |
| hollen «бігти риссю» (van Wijk IF 24, 238) | голландська |
| saljan «підносити; жертвувати» | готська |
| ἰάλλω «посилаю» | грецька |
| sellan «передавати, продавати» | давньоанглійська |
| sellen «переправляти» | давньоверхньонімецька |
| pra-sulati «вштовхує» | давньоіндійська |
| selja «тс.» | давньоісландська |
| сълати | давньоруська |
| sių̃sti «слати» | литовська |
| selėˊti «прийти» | литовська |
| salti «танути, текти» | литовська |
| słaś | нижньолужицька |
| słać | польська |
| sъlati «посилати, відправляти» | праслов’янська |
| посу́л | російська |
| слать | російська |
| сла̏ти | сербохорватська |
| sul- | слов’янські |
| slat' | словацька |
| posláti | словенська |
| pošíljati | словенська |
| сълати | старослов’янська |
| poslati | чеська |
| posílati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України