ЗАНЕХАЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

занеха́ти

префіксальне утворення від псл. *xati (xajati) «торкати; чистити; гудити, ганити, ганьбити», в окремих випадках переосмислене і переоформлене як похідне від частки [нех] «нехай»;
бр. [занеха́ць, зане́хиваць, занеха́иць, занеха́ивацьп. zaniechać, zaniechiwać, zaniechywać, ч. zanechati, zanechávati, слц. zanechat’, zanechávat’, вл. zanjechać, zanjechować;
Фонетичні та словотвірні варіанти

занеха́совати «занехаювати»
занеха́ювати
занеха́яти
зане́хтувати «тс.»
зане́хувати
заняхувати «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
занеха́ць білоруська
зане́хиваць білоруська
занеха́иць білоруська
занеха́иваць білоруська
zanjechać верхньолужицька
zanjechować верхньолужицька
zaniechać польська
zaniechiwać польська
zaniechywać польська
*xati «торкати; чистити; гудити, ганити, ганьбити» (xajati) праслов’янська
zanechat' словацька
zanechávat' словацька
zanechati чеська
zanechávati чеська

ха́яти «чистити; лаяти, ганити, сварити Нед, Шейк; піклуватися (Я. Щоголів); залишати, покидати Бі»

псл. xajati;
продовжує іє. *ksā-(i)-, яке зводиться до іє. *ks-/kes- «торкати; бити; скребти»;
зіставляється з дінд. kṣiṇáti, kṣin̥ōti «нищить, губить», kṣítiṣ «провина», ав. xšyō (род. в.) «зникнення, загибель», гр. φϑίνω, φϑίω «кінчатися, минати, зникати; гинути, вмирати» тощо;
пов’язувалося з дінд. khyāti «дивиться, бачить» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 147);
розглядалося також як експресивний варіант дієслова ка́яти(ся), псл. kajati «гудити, дорікати, картати» або як контамінація цього дієслова з емоційно забарвленими р. [хайло́] «горлянка», [харла́ть] «кричати» (Черных II 334–335);
припускалася спорідненість з ос. xsajyn/æxsajyn «турбуватися; піклуватися», тох. В skai-, тох. A ske- «старатися, працювати»;
припущення про запозичення ха́яти з гот. fajan «ганити» (Абаев Пробл. ист. и диал. 13) малоймовірне;
р. ха́ять «лаяти, сварити; турбуватися, піклуватися», бр. няха́й, п. niechać «зневажати», poniechać «покинути, залишити», zaniechać «запустити, покинути», ч. nechati «залишити; не завадити», слц. nechat’ «залишити, кинути; дозволити», вл. niechać «не хотіти», нл. niechaś «тс.», болг. ха́я «стараюся, турбуюся, піклуюся», неха́ен «недбайло, неохайний», схв. xа̏jaти «турбуватися», не̏ха̄jан «недбайливий, безтурботний», слн. hájati «турбуватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відха́яти «відходити (недужого)»
занеха́ювати
неоха́йник
неоха́я «нечупара»
обханю́чити «надати чомусь приємного вигляду, обчистити»
обхаю́чити
оха́йливий
оха́йний
охаю́чувати «прибирати»
поха́яти «пестити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
xšyō «зникнення, загибель» (род. в.) авестійська
няха́й білоруська
ха́я «стараюся, турбуюся, піклуюся» болгарська
niechać «не хотіти» верхньолужицька
fajan «ганити» готська
φϑίνω грецька
kṣiṇáti давньоіндійська
khyāti «дивиться, бачить» давньоіндійська
*ksā-(i)- індоєвропейська
*ks-/kes- «торкати; бити; скребти» індоєвропейська
niechaś «тс.» нижньолужицька
xsajyn/æxsajyn «турбуватися; піклуватися» осетинська
niechać «зневажати»«покинути, залишити»«запустити, покинути» польська
poniechać «зневажати»«покинути, залишити»«запустити, покинути» польська
zaniechać «зневажати»«покинути, залишити»«запустити, покинути» польська
xajati праслов’янська
kajati «гудити, дорікати, картати» праслов’янська
хайло́ «горлянка» російська
ха́ять «лаяти, сварити; турбуватися, піклуватися» російська
jaти «турбуватися» сербохорватська
nechat' «залишити, кинути; дозволити» словацька
hájati «турбуватися» словенська
неха́ен «недбайло, неохайний» українська
jан «недбайливий, безтурботний» українська
nechati «залишити; не завадити» чеська
kṣin̥ōti «нищить, губить» ?
kṣítiṣ «провина» ?
φϑίω «кінчатися, минати, зникати; гинути, вмирати» ?
ка́яти(ся) ?
харла́ть «кричати» ?
В ?
A ske- «старатися, працювати» ?
ха́яти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України