ЗАМШУ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з середньоверхньонімецької мови через польську;

свн. saemisch leder «особлива гнучка шкіра», снн. sēmes(ch) «тс.» походить, очевидно, від фр. chamois «сарна; шкура сарни» (альпійське слово), що виникло з лат. camox «сарна», запозиченого з якоїсь індоєвропейської мови альпійського населення (пор. гр. κεμάς «молодий олень», дісл. дангл. hind «лань», двн. hinta «тс.», дінд. śámaḥ «безрогий», лит. (жем.) [šmùlas] «тс.», іє. *k ̑em- «безрогий»), найімовірніше з галльської;

помилковою слід визнати спробу (Преобр. І 242; Falk–Torp 957) пов’язати це слово (до того ж пізно засвідчене в слов’янських мовах) з мох, замши́тися, р. замши́ться, ч. zamšiti se «покритися мохом», звідки, нібито, «шкіра, схожа на мох»;

р. за́мша, бр. за́мша, замш, п. zamsz, zamesz, [zamsza], ст. zamsza, ч. zámiš, слц. zámša, semiš;