ЗАМЕТІЛЯМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
завихі́ль «заметіль, хуртовина»
утворене від ві́хола «тс.» (пор. [ви́холка] «тс.», [ви́хола] «сильний, поривчастий вітер»), очевидно, під впливом синонімічного заметі́ль;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ві́хола «тс.» (пор. [ви́холка] «тс.», [ви́хола] «сильний, поривчастий вітер») | ? |
| заметі́ль | ? |
мес́ти́ (мету́)
псл. mesti ‹ *met-ti «мести, кидати, метати»;
споріднене з лит. mèsti «кидати», лтс. mest, можливо, також з лат. metere «косити, збирати», ірл. methel «група женців», сбрет. midiff «жну», лат. metῑrῑ «міряти»;
іє. *met- «кидати»;
р. мести́, бр. месці́, др. мести «кидати», метла «віник», п. miešć «мести», ч. mésti, слц. miesť, вл. mjesć, нл. mjasć «тс.», полаб. metla «віник», болг. мета́ «мести», м. мете, схв. мèсти, слн. mêsti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виміта́льник
виміта́тися
«виходити, залишати приміщення»
виміта́ч
«вимітальник»
за́ме́т
«кучугура снігу; [заметіль Ж]»
заме́та
«замет; заметіль»
заметелю́га
заме́тистий
заметі́ль
заметі́льниця
«заметіль»
за́меть
«тс.»
замі́т
«замет»
за́міт
«заметіль, хуртовина»
замі́та́вка
«щітка для підлоги; лопата для жару»
заміта́тися
«швидко вибігати, зникати»
замі́ття
«кучугури снігу»
(зб.)
за́міть
«кучугура снігу; заметіль»
змі́тки
«залишки борошна на млиновому камені»
мете́ли́ця
«хуртовина; вид танцю»
мете́льник
«вихор»
мете́льничка
«замітальниця вулиць»
мете́льщик
«замітальник вулиць»
мете́люга
«хуртовина О; кучугура снігу Корз»
меті́ль
«метелиця»
меті́льник
«замітальник»
метла́
метла́стий
«схожий на мітлу»
метли́ще
«мітлище, держално у мітли»
міта́вка
«невеликий віник»
міта́ти
«мести»
міте́лка
«волоток очерету, проса; віник з таких волотків»
мітла́
«великий віник; [комета]»
мітла́стий
«[тс.]; з великими мітелками»
мітла́тий
«тс.»
мітли́ще
«держално у мітли»
мітля́р
«той, хто робить і продає мітли»
міто́вка
«невеликий віник»
міто́лка
«тс.»
міть
«заметіль»
наме́т
«замет снігу»
обме́тиця
«рештки борошна, які обмітають з млинового каменя; борошняний пил, що осідає в млині»
оме́т
«двір, обійстя, тік»
підміта́льний
підміта́льник
помели́ско
«держално у помела»
помело́
«мітла; ганчірка для очищання димарів від сажі»
помелю́ха
«помело»
поме́тиця
«сміття»
поміту́ха
«вимітальниця»
я
«те.; замет»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| месці́ | білоруська |
| мета́ «мести» | болгарська |
| mjesć | верхньолужицька |
| мести «кидати» | давньоруська |
| *met- «кидати» | індоєвропейська |
| methel «група женців» | ірландська |
| metere «косити, збирати» | латинська |
| metῑrῑ «міряти» | латинська |
| mest | латиська |
| mèsti «кидати» | литовська |
| мете | македонська |
| mjasć «тс.» | нижньолужицька |
| metla «віник» | полабська |
| miešć «мести» | польська |
| мести́ | російська |
| мèсти | сербохорватська |
| midiff «жну» | середньобретонська |
| miesť | словацька |
| mêsti | словенська |
| метла «віник» | українська |
| mésti | чеська |
| mesti ‹ *met-ti «мести, кидати, метати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України