ЗАМАТЕРІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́те́ри́й «досвідчений, значний, літній (про людей); зрілий, повний сил, міцний (про тварин)»
псл. materb «зрілий», пов’язане з mati «мати»;
існують також думки про спорідненість із лат. māturus «зрілий, дорослий» (Горяев 203; Meillet Études 407; Matzenauer LF 10, 64), вірм. mairi «(будівельне) дерево» (Bern. II 25 – 26);
р. матеро́й, матёрый, бр. мацёры, [мато́рны] «великий, величезний», др. заматерѣти «досягти зрілості, постаріти», заматорѣти «тс.», п. ст. zamatorzały «затверділий, задубілий», болг. [ма́тор] «старий», схв. мȁтор «літній», слн. matór «літній, старезний», стсл. маторъ «старий, старезний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заматері́лий
«зрілого віку, змужнілий, закоренілий»
заматері́ти
«досягти зрілого віку, закореніти»
заматерні́ти
«потовщати; стати літнім»
матері́ти
«дебеліти; ставати дорослим: старіти; [порохнявіти ВеБ]»
матерни́й
«застарілий»
уматері́ти
«зміцніти, змужніти»
уматерні́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мацёры | білоруська |
| ма́тор «старий» | болгарська |
| mairi «(будівельне) дерево» | вірменська |
| заматерѣти «досягти зрілості, постаріти» | давньоруська |
| māturus «зрілий, дорослий» | латинська |
| zamatorzały «затверділий, задубілий» | польська |
| materb «зрілий» | праслов’янська |
| матеро́й | російська |
| мȁтор «літній» | сербохорватська |
| matór «літній, старезний» | словенська |
| маторъ «старий, старезний» | старослов’янська |
| матёрый | українська |
| мато́рны «великий, величезний» | українська |
| заматорѣти «тс.» | українська |
| mati «мати» | ? |
| zamatorzały «затверділий, задубілий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України