ЗАЛОЗИСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

за́ло́за

псл. *želza‹*gelza «залоза», можливо, пов’язане з želězo «залізо» або з želǫdь «жолудь» (пор. лат. glandula «шийна залоза», похідне від glans, -ndis «жолудь»);
споріднене з лит. gelẽžuones (gẽležuonys) «залози в коня»;
укр. за́ло́за розвинулося з др. желоза, як залі́зо з др. желѣзо;
р. железа́, бр. зало́за, др. железа, желѣза, желоза, п. zołza, ч. žláza, ст. žléza, слц. žlʼaza, вл. žałza, нл. žałza, [załza], болг. жлеза́, м. схв. жле́зда, слн. žléza, стсл. жлѣза;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́ло́зи
зало́зистий
залозува́ти «хворіти гландами, мати запалені гланди»
залозува́тий «той, що хворіє гландами»
зелези́стий «залозистий»
зеле́зка «залоза»
зе́лезь «тс.»
зулузува́ти «хворіти залозами» (про коней)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зало́за білоруська
жлеза́ болгарська
žałza верхньолужицька
желоза давньоруська
желѣзо давньоруська
железа давньоруська
желѣза давньоруська
желоза давньоруська
gelẽžuones «залози в коня» (gẽležuonys) литовська
жле́зда македонська
žałza нижньолужицька
załza нижньолужицька
zołza польська
*želza «залоза» праслов’янська
želězo «залізо» праслов’янська
želǫdь «жолудь» (пор. лат. glandula «шийна залоза», похідне від glans, -ndis «жолудь») праслов’янська
*gelza праслов’янська
железа́ російська
жле́зда сербохорватська
žlʼaza словацька
žléza словенська
жлѣза старослов’янська
за́ло́за українська
залі́зо українська
žláza чеська
žléza (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України