ЗАЛИЖНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ли́жка «ложка; ніж, яким вирізують заглиблення в ложці»
псл. lyžьka ‹ *lūzьka «тс.», паралельне *lъžъka ‹ *lužьka, відбитому в укр. ло́жка;
менш переконлива думка (Дзендзелівський УЗЛП 85 – 87) про розвиток початкового ли, як і ло, з цсл. lъ;
припущення про спорідненість з ли́жа (Mikkola Berühr. І 137) необґрунтоване;
р. [лы́жка] «ложка», бр. лыжка, п. łyżka, [łeżka], ч. слц. [lyžka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зали́жник
ли́жґа
«ложка»
лижка́р
«майстер, що робить ложки»
лижка́рство
«виробництво ложок»
ли́жник
«полиця для ложок»
ли́зя
«ложка»
(дит.)
ли́шка
«тс.»
нали́жник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лыжка | білоруська |
| łyżka | польська |
| łeżka | польська |
| lyžьka «тс.» | праслов’янська |
| *lъžъka | праслов’янська |
| *lūzьka | праслов’янська |
| *lužьka | праслов’янська |
| *lūzьka | праслов’янська |
| *lužьka | праслов’янська |
| *lūzьka | праслов’янська |
| лы́жка «ложка» | російська |
| lyžka «тс.» | словацька |
| ло́жка | українська |
| ли | українська |
| ло | українська |
| ли́жа | українська |
| lъ | церковнослов’янська |
| lyžka «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України