ЗАКАТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

кат

запозичення з польської мови;
п. kat «кат; (ст.) лихо, дідько; нещастя», як і ч. слц. вл. нл. kat «кат», повʼязується (Jakobson Word 8, 388) з ката́ти, р. ката́ть, з огляду на колишнє знаряддя катування у вигляді колеса;
пор. лат. tortor «кат», похідне від torqueo «кручу, обертаю; катую, беру на тортури»;
виводиться також як запозичення (Трубачев Этимология 1965, 76–77) з ав. kāϑa«відплата, покарання (на страшному суді)»;
спочатку katъ могло бути назвою дії, звідки значення п. «лихо, нещастя»;
менш переконливі повʼязання з ка́яти(ся) (Kořínek LF 17, 347–356), з свн. gat, нвн. Gátte «товариш; (давніше) підручний ката» (Janko Slavia 7, 785–790), з р. хват, п. chwat (Machek ESJČ 245) та ін;
р. [кат] «кат; знаряддя фізичного покарання», бр. кат;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зака́тний «звірячий, лютий»
кати́ня «жінка-кат; тортури»
каті́вка «жінка-кат»
катівня́ «тортури»
каті́вня
каті́вство
катува́ти
ка́туш «вʼязниця»
кату́ша «тортури, катування»
катю́га
катю́жний «катівський»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kāϑa «відплата, покарання (на страшному суді)» авестійська
katъ авестійська
кат білоруська
kat «кат» верхньолужицька
tortor «кат» латинська
torqueo «кручу, обертаю; катую, беру на тортури» латинська
kat «кат» нижньолужицька
Gátte «товариш; (давніше) підручний ката» нововерхньонімецька
kat «кат; (ст.) лихо, дідько; нещастя» польська
chwat польська
ката́ть російська
хват російська
кат «кат; знаряддя фізичного покарання» російська
gat середньоверхньнімецька
kat «кат» словацька
kat «кат» чеська
ката́ти ?
ка́яти(ся) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України