ЗАЙМЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ
за́йви (у виразі [у з. взяти] «позичити»)
результат видозміни форми займи під впливом прикметника за́йвий;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| займи | ? |
| за́йвий | ? |
іма́ти «брати; ловити, хапати»
псл. imati «брати», ітератив до jti (‹*jьmti ‹*ĭm-) «тс.»;
споріднене з лит. imti «брати», лтс. jemt, лат. emo, emere «тс.», ірл. air-ema «підхопить»;
іє. *еm«брати»;
р. заст. діал. има́ть «брати, хапати, ловити», бр. [ёмкій] «зручний», др. имати «брати», п. заст. imać «хапати, брати», ч. jímati «ловити, хапати», слц. jímať «тс.», вл. jimać «хапати, брати», болг. е́мна «підхоплю, схоплю», схв. jèмати «збирати виноград», слн. jemáti «брати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́їмка
ви́їмок
«виняток»
ви́їмчастий
вийма́льний
вийма́ти
ви́наєм
винає́мник
відніма́ти
дійма́ти
дойма́ти
емки́й
«хваткий; спритний»
є́емки
«рогач»
є́мець
«хват, ловкач»
є́мка
«чаплія»
є́мкий
є́мкісний
є́мкість
є́мний
є́мнісний
є́мність
за́їмка
«займанщина»
займа́
«застава»
займа́н
«займання»
за́йманка
займа́нщйна
за́ймань
«тс.»
займати
«робити; вивчати; приділяти увагу; загорятися; починати світити»
займа́ти
«чіпати; захоплювати; цікавити; заганяти, проганяти»
за́йми
«позичання»
за́йми́на
«займанщина»
за́йминка
«плата пастухам натурою»
за́ймиско
«натовп»
за́ймит
«город за селом, підмет»
займи́тися
«загорітися»
за́ймище
«тс.»
за́ймот
«затримання худобини, виявленої в потраві»
здійма́ти
здійми́йти
здо́йма
«гачок для ловіння риби взимку неводом»
здойми́ти
«зняти»
зима́ти
«хапати»
ийма́ти
има́ти
има́тися
има́чка
«призов, набір»
ими́ти
ими́тися
«тс.»
іманка
«ловіння»
їма́ти
«тс.»
іма́тися
«братися; ловитися; загорятися, займатися»
іми́ти
імки́й
«хваткий, спритний»
йо́мка
«тс.»
навпере́йми
наемник
«тс.; той, хто служив у найманій армії»
(зает.)
наємець
«найманий робітник»
нає́мний
нає́мничий
на́йманець
на́йманка
«найми»
найма́ти
найма́ч
на́йми
на́ймит
найми́ти
на́ймитство
на́ймиття
«прислуга, наймити»
наймитува́ти
наймитча́
наймитчу́к
на́ймиця
«найми; плата за найми»
на́ймичка
наймичкува́ти
найо́м
найо́мець
«наймач; (заст.) підставний рекрут»
найо́мний
об
об
об
обійма́ти
обі́йми
обійми́ти
обі́ймище
«обхват»
обніма́ти
обні́мка
пере́йма
«переймання того, що пливе по річці; винагорода за повернення перейнятого; зупинка жениха; потуги у породіллі»
перейма́ти
перейма́тися
«проникатися; [перериватися]»
пере́ймець
«переймання того, що пливе по річці»
пере́йми
«болісні скорочення м’язів у породіллі»
перейми́ти
пере́ймом
«з перервами»
перенайо́м
підійма́льний
підійма́ти
підійма́ч
підйо́м
підйо́мка
підйо́мний
підйо́мник
підйо́мні
піднайма́ти
піднайма́ч
піднайо́м
підніма́льний
підніма́ти
підо́йма
пійма́ти
пійма́ч
«ловець»
пі́ймиця
«учасники весілля, що йдуть від молодого за молодою»
поє́мщина
«збір за дозвіл на одруження»
приє́мний
при́йма
«п’ята з шести великих струн бандури»
прийма́к
прийма́льний
прийма́льник
прийма́льня
при́йманка
«борошно для шліхти»
прийма́ти
прийма́тися
прийма́ха
«приймак»
прийма́ч
при́йми
при́ймит
«приймак»
прийми́ти
прийми́тися
прийми́ця
«наречена»
при́ймочка
(бот.)
прийо́м
прийо́мний
проємчи́стий
«пронизливий»
про́йма
«виріз; отвір»
пройма́вий
«тс.»
пройма́ти
роз
«перемир’я»
роз'є́мник
«мировий суддя; посередник»
роздійма́ти
розє́мний
розима́тися
«помиритися»
розніма́ти
спійма́ти
упійма́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ёмкій «зручний» | білоруська |
| е́мна «підхоплю, схоплю» | болгарська |
| jimać «хапати, брати» | верхньолужицька |
| имати «брати» | давньоруська |
| *еm «брати» | індоєвропейська |
| air-ema «підхопить» | ірландська |
| emo | латинська |
| emere «тс.» | латинська |
| jem̃t | латиська |
| im̃ti «брати» | литовська |
| imać «хапати, брати» | польська |
| imati «брати» | праслов’янська |
| има́ть «брати, хапати, ловити» | російська |
| jèмати «збирати виноград» | сербохорватська |
| jímať «тс.» | словацька |
| jemáti «брати» | словенська |
| jímati «ловити, хапати» | чеська |
| има́ть «брати, хапати, ловити» | ? |
| има́ть «брати, хапати, ловити» | ? |
| imać «хапати, брати» | ? |
йня́ти
результат видозміни давнішої звукової форми яти (‹jęti) «брати», яка в поєднанні з префіксами вън-, сън- (въняти ‹vъn-jęti, съняти ‹sъn-jęti) після того, як прийменники въ, съ кінцеве -н втратили, стала сприйматися як проста основа з початковим н і в такій звуковій формі закріпилась і при інших префіксах;
р. заня́ть, бр. заня́ць, др. поняти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́ йняти
ви́йняток
ви́няти
винятко́вий
ви́няток
відня́ти
віра не йметься
(у виразах , робота рук не йметься)
вня́тися
«виникнути; домогтися визнання»
дійня́ти
дойня́ти
зайня́ти
за́йнятий
зайняття́
заня́ття
здійня́ти
зня́ти
ийня́ти
ийня́тися
«зустрічатися»
найня́ти
ня́ти
«тс.»
ня́тися
«братися»
обійня́ти
обня́ти
перейня́ти
підійня́ти
підня́ти
підняття́
пійня́ти
пойня́ти
поняти́й
поняті́йний
поня́тливий
поняттє́вий
поня́ття
прийня́ти
прийняття́
пройня́ти
розня́ти
розня́тий
розняття́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| заня́ць | білоруська |
| поняти | давньоруська |
| jęti | праслов’янська |
| sъn-jęti | праслов’янська |
| vъn-jęti | праслов’янська |
| заня́ть | російська |
| въняти | старослов’янська |
| съняти | старослов’янська |
| яти «брати» (‹jęti) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України