ЗАЙВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
за́йви́й «який не використовується в даний момент, вільний; надмірний»
[запасний Бі]»;
неясне;
р. [за́евый, за́ивый] «зайвий, запасний; не потрібний, вільний, незайнятий» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
вза́йві
«зайво, непотрібно, даремно»
за́йвик
«зайвий, запасний бик»
зайвина́
за́йво
узайві
(у сполуці [у. бути] «бути зайвим»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| за́евый | російська |
| за́ивый «зайвий, запасний; не потрібний, вільний, незайнятий» (з укр.) | російська |
за́йви (у виразі [у з. взяти] «позичити»)
результат видозміни форми займи під впливом прикметника за́йвий;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| займи | ? |
| за́йвий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України