ЗАЗДРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
за́здрити
похідне утворення від дієслова здрі́ти «бачити»;
пор. др. зазьрѣти (зазрѣти) «заздрити» від зьрѣти (зрѣти) «бачити», псл. zaviděti «заздрити» від viděti «бачити»;
значення «заздрити» ґрунтується, очевидно, на уявленні про лихе око;
бр. зайздрасць «заздрість», [зайздро́сціць] «заздрити», [заздро́сциць], п. zazdrość «заздрість», zazdrościć, ст. zajzdrościć;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́дросний
«ревнивий, заздрісний»
за́дростити
«заздростити»
за́дрощі
за́здра
«заздрість, ревнощі»
заздре́ний
«заздрий»
за́здрий
«заздрісний; [ревнивий, недоброзичливий Ж]»
заздрі́вний
«заздрий»
за́здрісливий
«заздрісний, ревнивий, недоброзичливий»
за́здрісний
за́здрісник
заздрі́тися
«заздрісно, скоса дивитися»
заздросливець
«тс.»
за́здросний
за́здросник
«заздрісник»
за́здростити
за́здрощі
заздрува́ти
«тс.»
зазрі́тися
«тс.»
зайздра
«заздрість»
зайздросли́вий
«заздрісний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зайздрасць «заздрість» | білоруська |
| зайздро́сціць «заздрити» | білоруська |
| заздро́сциць | білоруська |
| зазьрѣти «заздрити» (зазрѣти) | давньоруська |
| зьрѣти «бачити» (зрѣти) | давньоруська |
| зазрѣти | давньоруська |
| зрѣти | давньоруська |
| zazdrość «заздрість» | польська |
| zazdrościć «заздрість» | польська |
| zajzdrościć (ст.) | польська |
| zaviděti «заздрити» | праслов’янська |
| viděti «бачити» | праслов’янська |
| здрі́ти «бачити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України