ЗАГЛИБ — ЕТИМОЛОГІЯ
глиб
псл. *glybь (похідне від прикметника *glybъ, первісної форми прикметника *glybokъ), glǫbь, glǫbokъ, крім яких були також форми псл. *glъbь і *glъbokъ, засвідчені слц. hlb, hlboký, схв. (чак.) [губок, гелбȍк];
найімовірніший звʼязок з іє. *gleubh- «рити, видовбувати», різні ступені кореневого вокалізму якого в прасловʼянських формах могли відповідати первісно різним морфологічним категоріям;
споріднене з лат. glūbo «лузаю, облуплюю», двн. klubon «розщеплювати», дісл. kliūfa «розколювати» (відповідають іє. *glūbh-, псл. *glyb-), гр. γλύφω «видовбую», -γλύμμα «те, що видовбане» (відповідає іє. *glŭbh-, псл. *glъb-);
псл. glǫb- відповідає індоєвропейській основі з нульовим вокалізмом і носовим інфіксом (*glu-m-bh-);
розвиток значення у прасловʼянській мові, як у спорідненому нім. Kluft «розколина, щілина; провалля, безодня, глибінь»;
менш вірогідні повʼязання з псл. *želbъ (укр. жо́лоб), *globiti «видовбувати», іє. *gelebh-, звідки мало б бути glybokъ під впливом vysokъ (SchusterŠewc 289 – 290; Falk – Torp I 361; Hujer LF 44, 26 – 30), а також з лит. gilùs «глибокий», gelme «глибінь» (Meillet MSL 14, 371);
р. глубь, [глыбь], бр. глыб, [глубачэ́ць], др. глубь, п. głąb, głęboki, [dęboki, głybocki], ч. hloub, hluboký, [hlyboký], слц. hlb, hlboký, вл. hłubić, hłuboki, нл. dłym, dłymoki, [głum, głub, głuboki], полаб. glǫbüťĕ, болг. дълбо́к, м. длаб «виїмка», длабок «глибокий», схв. дубùна «глибина», дỳбок «глибокий», [глùбок, губок, гелбȍк], слн. globòk, стсл. ГЛѪБОКЪ, цсл.-схв. глибокъ (‹глъбокъ);
Фонетичні та словотвірні варіанти
вглу́бливий
«такий, що охоче заглиблюється»
воглу́блення
«заглиблення»
возглиби́тися
«заглибитися»
гли́бень
«глибінь»
глибина́
глиби́нка
глибиня́
глиби́ти
глибі́нь
гли́бка
«яма»
глибо́кий
гли́боч
глибоче́нь
глибочиня́
глибочі́нь
глибочі́ти
гли́бшати
глібина́
глібо́кий
глуб
«глиб»
глу́бий
«глибокий»
глубина́
глубо́кий
глюбо́кий
«тс.»
завгли́бшки
загли́бина
загли́бити
заглибни́й
(спец.)
загли́бник
(тех.)
за́глуб
заглу́бина
заглуби́тися
заглу́бчастий
згли́бити
«осягнути розумом»
згли́бока
навгли́бшки
незглиби́мий
незгли́бний
«незбагненний»
незглуби́мий
«тс.»
погли́бити
прогли́бина
«заглиблення (місце)»
про́глуб
«глибина»
угли́б
(присл.)
углиба́ти
«занурюватися»
угли́бка
«заглиблення (процес)»
угли́бшки́
углуби́тися
«заглибитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| глыб | білоруська |
| дълбо́к | болгарська |
| hłubić | верхньолужицька |
| hłuboki | верхньолужицька |
| γλύφω «видовбую» | грецька |
| klubon «розщеплювати» | давньоверхньонімецька |
| kliūfa «розколювати» (відповідають іє. *glūbh-, псл. *glyb-) | давньоісландська |
| глубь | давньоруська |
| *gleubh- «рити, видовбувати» | індоєвропейська |
| *gelebh- | індоєвропейська |
| glūbo «лузаю, облуплюю» | латинська |
| gilùs «глибокий» | литовська |
| длаб «виїмка» | македонська |
| dłym | нижньолужицька |
| dłymoki | нижньолужицька |
| Kluft «розколина, щілина; провалля, безодня, глибінь» | німецька |
| glǫbüťĕ | полабська |
| głąb | польська |
| głęboki | польська |
| *glybь (похідне від прикметника *glybъ, первісної форми прикметника *glybokъ) | праслов’янська |
| *glъbь | праслов’янська |
| glǫb- відповідає індоєвропейській основі з нульовим вокалізмом і носовим інфіксом (*glu-m-bh-) | праслов’янська |
| *želbъ (укр. жо́лоб) | праслов’янська |
| глубь | російська |
| дубùна «глибина» | сербохорватська |
| hlb | словацька |
| hlb | словацька |
| hlboký | словацька |
| globòk | словенська |
| ГЛѪБОКЪ | старослов’янська |
| глыбь | українська |
| глубачэ́ць | українська |
| dęboki | українська |
| głybocki | українська |
| hlyboký | українська |
| głum | українська |
| głub | українська |
| głuboki | українська |
| длабок «глибокий» | українська |
| дỳбок «глибокий» | українська |
| глùбок | українська |
| губок | українська |
| гелбȍк | українська |
| hloub | чеська |
| hluboký | чеська |
| glǫbь | ? |
| glǫbokъ | ? |
| hlboký | ? |
| -γλύμμα «те, що видовбане» (відповідає іє. *glŭbh-, псл. *glъb-) | ? |
| *globiti «видовбувати» | ? |
| gelme «глибінь» | ? |
| глибокъ (‹глъбокъ) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України