ЗАГАЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

гай

псл. *gajь, очевидно, пов’язане з gojiti, укр. го́їти (первісне) «залишати жити, вирощувати»;
менш переконливі зіставлення з псл. gatь, укр. гать (Miki. EW 60; Brückner 132), з псл. gajiti «кричати, галасувати», р. гай «галас» (Толстой Сл. геогр. терм. 54– 55; Преобр. І 116), з іє. *gāi- «співати» (Holub–Kop. 119; Machek LF 51, 240), з н. Hag «огорожа», Hain «двн. hagan) «гай» (Gebauer І 399) та і н;
р. діал. бр. гай, др. гаи, п. нл. gaj, ч. слц. háj, вл. haj, схв. гȃј (у складних топонімах);
Фонетичні та словотвірні варіанти

гаї́на «гай»
гайний
гайни́к «місце, де росте гай Я; лісник»
гайовий
гайови́к «лісовик»
гайчу́к «син лісника»
загай «зарість, хащі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гай білоруська
haj верхньолужицька
гаи давньоруська
*gāi- «співати» індоєвропейська
gaj нижньолужицька
Hag «огорожа» німецька
gaj польська
*gajь праслов’янська
gatь праслов’янська
gajiti «кричати, галасувати» праслов’янська
гай «галас» російська
гай російська
гȃј (у складних топонімах) сербохорватська
háj словацька
го́їти «залишати жити, вирощувати» (первісне) українська
гать українська
háj чеська
Hain «двн. hagan) «гай» ?
гай ?

га́яти «затримувати; марно витрачати (час)»

псл. gajiti «огороджувати», пов’язане з gajь «гай»;
в українській мові розвиток значення відбувався так: «загороджувати – закривати – займати місце – займати час – марнувати час»;
виведення від нім. hegen «огороджувати, берегти», двн. hagan «тс.» (Срезн. І 508 – 509; Malinowski Beitr. zur vergl. Sprachforsch. VI, 1870, 279–280) необґрунтоване;
р. [га́ить] «крити, захищати, закривати», [га́ять] «тс.», др. гаити «огороджувати, захищати» (?), п. ст. gaić (sąd) «справляти (суд)», gajony sąd «відкритий, легальний суд)», ч. hajiti «захищати, охороняти», слц. hájiť «стерегти, берегти, захищати», вл. hajić «пильнувати, захищати», нл. gajiś «загороджувати, підтримувати, живити», схв. га́јити «пильнувати, доглядати, огороджувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гає́ний «необережний, недбалий»
га́їти «гаяти; даремно займати місце»
гай «людина, що марно витрачає час»
га́йка «затримка»
гайли́вий «тс.»
га́йни́й «повільний, забарний; порожній Ж»
гальни́й «гайний»
га́янка «тс.»
га́ятися «баритися»
зага́їти «заставити, зайняти, загородити»
зага́й «затримка»
зага́йка
зага́йко «повільна людина»
зага́йний
зага́йство «тс.»
нега́йний
прога́йка
прога́йливий
уга́йка
уга́йство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hajić «пильнувати, захищати» верхньолужицька
hagan «тс.» давньоверхньонімецька
гаити «огороджувати, захищати» (?) давньоруська
gajiś «загороджувати, підтримувати, живити» нижньолужицька
hegen «огороджувати, берегти» німецька
gaić «справляти (суд)»«відкритий, легальний суд)» (sąd) польська
gajony sąd «справляти (суд)»«відкритий, легальний суд)» (sąd) польська
га́ить «крити, захищати, закривати» російська
га́јити «пильнувати, доглядати, огороджувати» сербохорватська
hájiť «стерегти, берегти, захищати» словацька
га́ять «тс.» українська
hajiti «захищати, охороняти» чеська
gajiti «огороджувати» ?
gajь «гай» ?
так: «загороджувати -- закривати -- займати місце -- займати час -- марнувати час» ?
gaić «справляти (суд)»«відкритий, легальний суд)» (sąd) ?
gajony sąd «справляти (суд)»«відкритий, легальний суд)» (sąd) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України