ЗАВІРЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
закаві́рити «перекосити» (очі)
очевидно, результат видозміни форм типу [завіряти (очі)] «водити (очима), супитися, нахмурюватися» ВеЛ, [заві́ритися] «розгніватися, розсердитися, надутися» Ж (первісне значення – «водити очима, свердлити очима, дивитися косо») під впливом [коверта́ти, коверну́ти] «повертати, обертати», [закови́рнювати] «закручувати, підвертати» тощо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
закаві́риний
«перекривлений, з перекошеними очима, чи обличчям»
закаві́ритися
«перекоситися»
(на когось)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| завіряти «водити (очима), супитися, нахмурюватися» (очі)] | ? |
| заві́ритися «розгніватися, розсердитися, надутися» | ? |
| коверта́ти «повертати, обертати» | ? |
| коверну́ти «повертати, обертати» | ? |
| закови́рнювати «закручувати, підвертати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України