ЗАВІРЕНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
зави́ритися «розгніватися, розсердитися, надутися»
псл. viriti;
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з ѵіrъ «вир»;
у такому разі, початково означало «водити очима, свердлити очима, дивитися косо»;
співвідношення з схв. гви́рити «виглядати, заглядати» (Шахматов ИОРЯС 17/1, 288; Skok І 642) з формального боку неясне;
р. [вирить] «дивитися», др. вирити «скосити» (про очі), схв. ви́рити «виглядати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заві́рений
«сердитий»
заві́ритися
«тс.»
завіряти очі
«водити очима, супитися, нахмурюватися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вирити «скосити» (про очі) | давньоруська |
viriti | праслов’янська |
ѵіrъ «вир» | праслов’янська |
гви́рити «виглядати, заглядати» | сербохорватська |
ви́рити «виглядати» | сербохорватська |
вирить «дивитися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України