ЗАВИСНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
зави́діти «заздрити»
псл. zaviděti «заздрити», утворене від viděti «бачити»;
значення «заздрити» ґрунтується, очевидно, на уявленні про лихе око;
пор. лат. invideo «дивлюся з недоброзичливістю, наврочую; заздрю», похідне від video «бачу»;
непереконливим є повʼязання Махека (Sborník FFBrU 4, 25) з *neid, спорідненим з нвн. Neid «заздрість», гр. ὄνειδος «ганьба, сором», лтс. nаîds «ненависть». Шанский ЭИРЯ II 130–132;
Фасмер–Трубачев IІ 72;
р. завидовать «заздрити», бр. завіду́шчы «заздрісний, завидний», др. завидѣти «задзрити», п. [zawidzieć], ч. závidět, слц. závidieť «тс.», вл. zawidźeć «не бажати кому чогось, заздрити», нл. zawiźeś, zawidowaś «тс.», болг. зави́ждам «заздрю», зави́дя «позаздрю», м. завидува «заздрить», завиди «позаздрить», схв. за́видети «заздрити», слн. zavídati, стсл. завидѣти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зави́д
«ревнощі»
зави́да
«тс. ВеБ; заздрісник, заздрісниця»
за́ви́дки
зави́дливий
«заздрий; [ревнивий, жадібний Ж]»
за́ви́дний
«який викликає заздрість, вартий заздрості; [заздрісний, ревнивий, жадібний Ж]»
за́видощі
завидувати
завиду́щий
за́видь
«заздрісник, недоброзичливець»
завидю́щий
зави́сливий
зави́сний
за́висник
«заздрісник»
за́вистити
зави́стовати
«тс.»
за́вистувати
за́висть
завису́щий
«дуже заздрісний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| завіду́шчы «заздрісний, завидний» | білоруська |
| зави́ждам «заздрю» | болгарська |
| зави́дя «позаздрю» | болгарська |
| zawidźeć «не бажати кому чогось, заздрити» | верхньолужицька |
| ὄνειδος «ганьба, сором» | грецька |
| завидѣти «задзрити» | давньоруська |
| invideo «дивлюся з недоброзичливістю, наврочую; заздрю» | латинська |
| video «бачу» | латинська |
| nаîds | латиська |
| завидува «заздрить» | македонська |
| завиди «позаздрить» | македонська |
| zawiźeś «тс.» | нижньолужицька |
| zawidowaś «тс.» | нижньолужицька |
| Neid «заздрість» | нововерхньонімецька |
| zawidzieć | польська |
| zaviděti «заздрити» | праслов’янська |
| viděti «бачити» | праслов’янська |
| *neid | праслов’янська |
| завидовать «заздрити» | російська |
| за́видети «заздрити» | сербохорватська |
| závidieť «тс.» | словацька |
| zavídati | словенська |
| завидѣти «тс.» | старослов’янська |
| závidět | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України