ЗАБУТНІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

забу́ти(ся)

псл. [żabyti sę] «забутися», похідне від byti «бути»;
первісне значення «засидітися, занадто довго десь пробути» з пізнішим розвитком значення «пробути за однією справою чи без діла, не роблячи іншої потрібної справи», звідки «забути(ся) про якусь справу, перестати пам’ятати»;
тлумачення первісного значення як «бути за чимсь» (Sadn.–Aitz. VWb. I 90) позбавлене ґрунту;
р. забы́ть, забы́ться, бр. забы́ць, забы́цца, др. забыти(ся), п. ст. zabywać;
Фонетичні та словотвірні варіанти

забува́тися
забува́чка «забудькувата людина»
забу́дка «забуття»
за́будь «тс.»
забу́дька «забутий предмет; забутий у печі хліб»
забу́дько
забу́дькуватий
забу́дьок «тс.»
забу́дьчивий
забу́тко́вий «який викликає забуття»
забу́тливий
забу́тни́й «забудькуватий; який викликає забуття»
забу́тній «тс.»
забу́ток «залишок, пам’ятка; [забуття]»
забуття́
за́бушки «забуте»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
забы́ць білоруська
забыти(ся) давньоруська
zabywać (ст.) польська
żabyti sę «забутися» праслов’янська
byti «бути» праслов’янська
забы́ть російська
забы́ться російська
забы́цца російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України