ЗАБОР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
забо́р «посилання неплатника податку на польові роботи» (заст.)
очевидно, результат злиття прийменникового виразу за борг, подібний до на́бір, на́бор;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заборя́нин
«той, хто йде в забір»
заборя́нство
«тс.»
у за́бір іти
«йти на відробіток несплаченого податку або боргу»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| за борг | ? |
| на́бір | ? |
| на́бор | ? |
забо́ра «загородження; гребля Ж; очеретяна стінка поперек річки для ловіння риби; ряд каменів поперек річища»
остаточно не з’ясоване;
зіставляється з двн. bara «огороджена земля», свн. bar «бар’єр, огорожа», лит. bãras «частина поля, оброблювана за один раз», лат. ferus «доріжка навколо грядки», ferio «б’ю, колю», гр. φάρος «ділянка землі» (Berп. І 76; Mühl.–Endz. І 265; Walde–Hofm. I 537; Фасмер II 70);
пов’язується також з бра́ти, беру́ (Pokrovski ZfSlPh 9, 102; Grünenthal IF 46, 103);
найімовірніше, як і заборо́ло, пов’язане з боро́ти;
р. забо́р «паркан»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| φάρος «ділянка землі» | грецька |
| bara «огороджена земля» | давньоверхньонімецька |
| ferus «доріжка навколо грядки» | латинська |
| ferio «б’ю, колю» | латинська |
| bãras «частина поля, оброблювана за один раз» | литовська |
| забо́р «паркан» | російська |
| bar «бар’єр, огорожа» | середньоверхньнімецька |
| бра́ти | ? |
| беру́ | ? |
| заборо́ло | ? |
| боро́ти | ? |
бра́ти
р. брать, бр. браць, др. бьрати, брати, п. вл. brać, ч. bráti, слц. brať, нл. braś, полаб. berě «бере», болг. бера́, м. бе́ре, схв. брȁти, слн. bráti, стсл. бьрати;
псл. bьrati, berǫ, похідне від іє. *bher- «носити, приносити»;
споріднене з дінд. bhárati, bíbharti, bibhárti «несе, приносить, веде, відбирає», ав. baraiti «несе», курд. bərən «віднести», гр. φέρω «несу», вірм. berem «тс.», алб. bie «веду, приношу», лат. fero «несу», гот. baíra «тс.», baíran «носити; родити, утворити, виробити», ірл. biru «несу», tobiru «приношу, даю»;
сюди ж, можливо, лит. berti «сипати», лтс. bert «тс.» (Mühl.– Endz. І 291, 292), ос. baryn «зважувати» (Абаев ИЭСОЯ І 194, 238), дінд. bhṛtíḥ «несення, утримання, винагородження», лат. fors «випадок», ірл. brith «народження», гот. baúrþei «ноша, тягар», нвн. Bürde «тс.», Geburt «народження» (Zubatý LF 28, 31; Bern. І 51; Trautmann 31; Uhlenbeck 196; Būga RR II 314; Mikkola Ursl. Gr. I 43);
первісне значення «нести» зберігається в укр. бере́мок «оберемок», р. бере́мя, бр. бере́мо, п. brzemię «тягар», ч. břímě, слц. bremeno, вл. brěmjo, нл. brěmje, болг. бре́ме, схв. брȅме, стсл. брѣма «тс.», пор. дінд. bhártman- «несення, зберігання», переносні розвинулись спочатку в префіксальних формах типу *sъbъrati, первісно «знести»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берки́й
«липкий, клейкий; проворний (до роботи)»
беру́
беручки́й
«тс.»
бра́льник
«робітник, який збирає льон, коноплі»
бра́ля
«бральниця»
бра́нець
«полонений; [рекрут; людина, яку найняли вибрати коноплі]»
бра́нка
«полонянка; (набір рекрутів; сваха, шо веде молодих у дім молодого Я; назва, пов’язана з ткацьким верстатом Доп. УжДУ І]»«рогач»
(мн.)
бра́тися
«починати»
(за)
бра́тка
«взятка»
(при грі в карти)
брачка
«тс.; вимога на продукти, купівля; [соснова лопата Ва; тупа лопатка, якою підбирають сміття, глину тощо ЛЧерк; грабарка Л]»
брачки́й
«той, хто любить брати, хабарник»
бра́чний
«застосовуваний при вибиранні»
вбира́льний
вбира́льня
вбира́ч
(спец.)
вби́рка
«франтиха»
вбирни́й
вибира́тися
«збиратися в дорогу, виїжджати»
ви́бір
ви́бірка
ви́бі́рки
«залишки, брак; вередливість, перебірливість; [узори Mo]»
вибірко́вий
ви́бі́рний
вибірни́к
(спец.)
вибі́рчий
«збирач податків»
вибйранка
«вибір»
ви́бо́рець
ви́бори
ви́бо́рни́й
виборо́вий
ви́борочний
ви́бо́рчий
вибра́нець
відбира́льник
«приймальник, покупець; одержувач»
ві́дбі́р
«приймання; набір рекрутів»
відбі́рка
відбі́рни́й
«добірний; такий, шо відбирає»
відбі́рник
відбо́рець
«тс.»
відбо́рчик
«відбірний струг»
впідбі́р
добира́ти
«доїдати; догадуватися, метикувати»
добира́тися
«діставатися»
добира́ч
до́бі́р
добі́рка
добі́рний
добі́рчивий
«розбірливий»
добра́ння
«вибір»
дови́бори
забе́рки
«складки на спині свити»
забира́тися
«зайти, залізти; піти геть»
за́бі́р
«вишивки на кінцях перемітки; грабіж, захват Ж»
забіра́ти
«перегороджувати стінкою»
забі́рний
«такий, що багато бере»
забірни́к
забірня́к
«той, хто бере плату за роботу вперед»
забірчи́вий
«загарбницький, хижацький»
забі́рчий
забо́р
«перегородка з дощок (у хліві) Я; відправлення боржників на польові роботи Ж»
забо́ра
«ряд каміння, що перерізує русло ріки (на дніпровських порогах); комишева стінка, що перетинає річку (під час ловіння риби котцем) Г; барикада, оборона, захист, гребля Ж»
забо́ри
«тс.; задатки за роботу»
забо́рка
«шуба з складками на спині»
забо́ром
«спосіб ткання (квітчастих килимів тощо)»
заборчи́вий
«тс.»
заборя́ни́н
«робітник, який іде на роботу для виплати податків»
зби́ральний
збира́льник
збира́ч
зби́ркувати
«щось легке збирати»
збір
«збори; колекція, зібрання; [продукти з молока (сметана, масло); ярмарка; зібрані внески, податок Ж]»
збІрани́на
«тс.; зібрання, зібране звідусіль»
збірани́ця
«тс.»
збі́ранка
«збирання»
збіра́нник
«збирач»
збі́рка
«збори; сходка; збирання; колекція, зібрання; [овечі шкури, що скуповувались на полтавських ярмарках Г]»
збі́рни́й
збі́рник
«зібрання, колекція»
збі́рниця
«мітла; зборище»
збі́рня
«кімната, де збираються на сходку»
збірча́стий
збі́рщик
«збирач податків»
збірщина
«зібрані гроші»
збо́ри
«зібрання людей; складки на одязі»
збо́ристий
збо́рище
збо́рка
«складка на одязі»
збо́рниця
«ящик, скриня для збирання»
збо́рня
«збори; дім, де збираються люди тощо; общинний дім; казарма»
зборувати
«ярмаркувати»
збо́рчий
«збирач податків»
зібра́ння
набира́ти
«наривати (про болячку); купувати матеріал для шиття»
набі́р
«набирання (рекрутів); сукупність (чого-н., кого-н.); [вантаж Ж]»«тс.»
набі́раний
«зшитий з купованого матеріалу»
набірни́й
«складальний»
набо́ристий
«прикрашений, оздоблений»
набо́рна
«складальна»
набо́рний
«вантажний»
набо́рщик
«складач»
набо́рщицтво
«складання»
недобі́р
«нестача; [залишок, невиплата; дефіцит; малий вибір Ж]»
оббира́льник
«грабіжник, здирщик»
оббира́ти
«обчищати»
оббира́тися
«знаходитися; називатися»
обира́льник
«скребло (шкіряника)»
обира́ти
обо́рка
«бордюр, обшивка; бахрома; вістря»
обра́нець
переберни́ченько
«вередун»
перебира́ти
«вередувати; згадувати; переодягати»
перебира́тися
«переселятися; переходити, переправлятися; переодягатися»
перебира́ч
перебі́р
«лишок, надлишок; огляд, ревізія; перебірливість, вибагливість, каприз, примха»
пере́бі́рка
«сортування; переодягання; дощечка або паличка між рядами ткацької основи; перегородка»
пере́бірки
перебірко́вий
перебі́рливий
«вибагливий»
перебі́рник
«вередун»
перебі́рчивий
«тс.»
перебі́рчик
перебо́р
«заборгованість»
перебо́ра
перебо́рець
перебо́ристий
перебо́рка
«перегородка»
перебо́рщечка
«тс.»
переви́бори
переви́борний
підбира́тися
«підкрадатися; підроблятися»
підбира́ч
підбі́р
«добір; [каблук; мотузка]»
підбо́р
«набивка на взутті під п’ятою»
підбо́рний
«фальшивий, підроблений; належний до каблука»
побі́р
«побори, хабарі»
побіра́тися
«виряджатися, рушати»
побі́рець
«збирач»
побірни́ці
«плоскінь»
побі́рчий
«збирач податі»
побо́ри
побра́ти
«вирвати (льон, коноплі)»
побра́тися
«[тс.]; одружитися»
прибира́льник
прибира́ти
«брати; упорядковувати; одягати, виряджати, чепурити; вибрати, підібрати (до чого-н.)»
прибі́р
«одяг, вбрання, одягання, убирання; готування (до свята, весілля тощо); прикраса, оздоба; [узорна вишивка різнокольоровими нитками по лацкану кожуха]»
прибі́рний
«нарядний»
прибірни́ця
«та, що прибирає»
прибо́р
(столовий)
прибо́рка
призби́рувач
пробира́ти
«виривати якусь частину рослин (коноплі тощо); звільняти, готувати (місце); лаяти»
пробира́тися
«продиратися»
пробіра́нець
«людина, що її недавно морально покарали»
пробо́р
раний
«мережаний»
(про сорочку)
розбира́ти
«розкладати на складові частини; роздягати; розпізнавати, розрізняти; розуміти, метикувати; пройняти»
розбира́ч
ро́збі́р
розбі́рливий
розбі́рни́й
«чіткий, легко зрозумілий; такий, що його можна розібрати і скласти»
розбо́р
розбо́рка
розбо́рливий
«тямущий, розсудливий»
розібра́тися
«зазнатися»
у за́бір
«на заробітки»
убе́речко
«одяг, убрання»
убира́льник
«скребло (шкіряника)»
убира́льня
убира́ти
«одягати, прикрашати; бруднити; їсти»
убира́тися
«збиратися, залізти; увійти, оселитися; піти геть»
убира́ч
«прикрашувач»
убирни́й
уби́рок
«прикраса»
уби́ря
«вбрання»
у́бі́р
«одяг, вбрання; церковне облачения»
убіра́ння
«одягання; одяг, штани»
убо́р
«убір»
(заст).
убо́ристий
убо́рщик
(спец.)
убра́ний
«одягнений»
убра́ння́
«одяг; [штани]»
убра́нство
убра́тий
«тс.»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України